«Зближаєсь час, і з серцем, б’ючим в груди…»

Іван Франко

Зближаєсь час, і з серцем, б’ючим в груди,

Я вирвуся, щоб бачити тебе,

Порвати пута фальші і облуди,

Що тисне нас і по душі скребе,

Пробить стіну, котрою людська злість

Нас, друже мій сердечний, розділила,

Не знаючи, що в наших серцях сила,

Котрої ржа упідлення не з’їсть.

Зближаєсь час, і, радісно тремтячи,

В твої обійми щирі кинусь я,

І скаже поцілуй мені гарячий,

Що будь-що-будь, а ти повік моя!

Моя і невідлучна! Бо сльозами

І горем ти знітована зо мнов!

Нема стіни, перегород між нами!

Не знає стін, перегород любов!

Всі пута, що засліплення й зла воля

На нас вложили, нам на біль, – порвем!

Отруту, що нас нею щедро доля

Поїла, виллєм з серця і затрем

Усякий слід тих споминок важких,

Котрі, мов черви, серце підгризали,

Щоб навіть тіні темнії від них

На наше вольне щастя не лягали.

Зближаєсь час, коли, подібно нам,

По довговічних боях, муках люди

Прокинуться, гнилий розмечуть трам,

Що їх давив, і щиро грудь до груди,

Уста до уст притиснуть, мов брати,

Приязним, щирим словом заговорять,

Позбувшись пут недумства, темноти,

І зависті, і людовладства, й горя.

1 мая 1878

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Світ», 1881, № 6, с. 102–103 (цикл «Картка любові»). Збереглася частина автографа в одному з рукописів збірки, де цикл «Картка любові» іде під порядковим номером 40 і має назву «Une page d’amour» (№ 231, с. 6). Автограф обривається після рядка: «Нема стіни, перегородок між нами!».

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 84 – 85.