Журавлі

Іван Франко

Понад степи і поле, гори й доли,

Понад діброви, зжовклим листом вкриті,

Понад стернища, зимним вихром биті,

З плачем сумним, мов плач по кращій долі,

Понад селища бідні, непошиті

Хатки, обдерті і пусті стодоли,

Понад люд темний, сумовитий, голий,

Ви пливете по млистому блакиті.

Куди? Куди? Чи в кращий край зелений,

Залитий світлом, зіллям умаєний,

На нитку мов нанизані, мчите ви?

О, ждіть! Ось в млистій і вогкій ярузі

З крилом підтятим брат ваш сохне в тузі!

Візьміть мене в путь, браття! Де ви? Де ви?..

Післанці півночі, в далекім юзі,

В прекраснім краю барв, багатства, пісні,

Перекажіть про сірі, безутішні

Мли, що стоять на нашім видокрузі!

Перекажіть про бідність, сльози вічні,

Про труд безсонний в болі і натузі,

Про чорний хліб твердий, печений в спузі,

Про спів жалібний, мов вітри долішні!

Перекажіть про те, що вас прогнало

З нещасного, хоч рідного вам, краю,

Щоб всяке щире серце й там ридало!

Та сли й там бідні схнуть, терплять, ридають

Сли й там земля ссе кров їх, сльози й піт,

А хліб дає не їм – мовчіть! мовчіть!

20–21 окт[ября] 1883

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 21, с. 325. Збереглися два автографи сонетів (№ 193, с. 56–57; № 227, с. 4–5). В автографі № 193 під першим віршем стоїть дата 20. Х, під другим 21. X. У перекладі П. Грабовського російською мовою сонети друкувалися в газеті «Восточное обозрение», 1900, 6 травня.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 37 – 38.