Ювілей М. Драгоманова

Іван Франко

Ювілей 30-літньої літературно-наукової праці М. Драгоманова обходили д[ня] 17 декабря 1894 р. руські радикали у Львові. Того дня скликане було до Львова і відбулося в ратушевій салі народне віче, потім зав’язалося народно-просвітнє товариство «Поступ», до котрого зараз записалося около 100 членів і котрого першим почесним членом іменовано М. Драгоманова, а в кінці відбувся в тій же залі літературний вечерок, на котрім звеличано праці і заслуги Драгоманова.

Ряд промов розпочав М. Павлик, виясняючи, що почин до сього свята дали товариші і прихильники Драгоманова на Україні, котрим самим нині не вільно вшанувати ім’я і заслуги знаменитого писателя і вченого» в його рідній Україні.

Опісля промовив д-р Ів. Франко, виясняючи популярно значіння наукових праць ювілята про Україну і для України, отже, головно таких, як збирання і вияснювання усної словесности народної, вияснювання питання про становище української літератури в її відношенні до російської та про дальший її напрям, вияснювання становища укр[аїнського] народу серед його слов’янських і неслов’янських сусідів, а в кінці його многоцінні праці популярно-наукові, в котрих він знайомить український народ зі здобутками європейської науки на полях, досі у нас майже зовсім не тиканих (історія політичних і соціальних інституцій, історія релігій та сполучених з ними питань етичних та філософічних). Бесідник підніс в працях ювілята як їх найціннішу прикмету живе чуття до потреб часу і широких мас народних.

Потім М. Павлик в обширній промові розповів головні дані з біографії ювілята, доповняючи характеристику, подану попереднім бесідником, даними про публіцистичну і політично-національну діяльність ювілята. Потім відчитано довгий ряд привітних листів, віршів та телеграм з різних сторін України та австрійської Руси. Далі промовляли селяни Новаковський і Сандуляк, представники молодіжі Степаник (Краків), Лукіянович (Львів), Копач, один поляк іменем польських радикалів з Перемишля і чех Розвода (по-чеськи), а також пані Н. Кобринська, підносячи плодотворність ідей і праці Драгоманова також для піднесення і прояснення жіночого питання.

Примітки

Вперше надруковано в журн. Житє і слово, 1895 р., т. 3, кн. 1, с. 156, за підп. І. Ф.

Подається за першодруком.

Про участь В. Стефаника, С. Новаковського, І. Сандуляка, Д. Лукіяновича та ін. у відзначенні ювілею М. Драгоманова див. розділ «Юбилей 30-літньої праці М. П. Драгоманова. 1864 – 1894» у кн.: Михайло Петрович Драгоманов. 1841 – 1895. Єго юбилей, смерть, автобіографія і спис творів / Зладив і видав М. Павлик. – Львів, 1896. – С. 2 – 21.

Новаковський (Новаківський) Степан (1863 – ?) – селянин, активний учасник селянського радикального руху на Перемишльщині у 1890-х роках. У 1895 – 1898 рр. – депутат Галицького крайового сейму.

Сандуляк Іван (1845 – 1925) – селянин із села Карлів (тепер с. Прутківка Снятинського району Івано-Франківської області), учасник радикального руху в Галичині.

Степаник. – Йдеться про Василя Семеновича Стефаника (1871 – 1936), українського новеліста; на той час (1894 р.) студента медичного факультету Ягеллонського університету у Кракові.

Лукіянович Денис Якович (1873 – 1965) – український письменник та літературознавець.

Розвода Ярослав (1869 – 1920) – чеський письменник і перекладач.

Наталія Тодчук

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 524 – 525.