19.11.1888 р. До М. П. Драгоманова

Вельмишановний добродію!

Пишу Вам по першому засіданню комітету «Правди». Зійшовся той комітет у суботу: Кон[иський], Барв[інський], я і Петро Левицький (старий українофіл, що перенісся сього року сюди з Тернополя, але ні в чім не брав ніякої участі, чоловік, як видно, недалекий, але не приналежний до тутешньої «фамілії» і з «свіжими очима»). Олесницький уступає з редакторства, хто буде на його місці, не знати ще. Проти приняття П[авли]ка до ком[ітету] Кониський стоїть рішуче, здається, що противний тому й Барв., хоч про се з ним не було мови. Я стою за тим, щоб наразі бодай віддати П-ку коректуру й адміністрацію, що дало б йому хоч 30 гульденів місячного заробітку, а там далі ми побачили б, як би се діло дало зробитися.

В справі Вашого протесту я конечно стояв за його надрукування, але, коли Кон. і Барв, рішуче стали проти того, я виказав таку думку, що тепер, коли є справді комітет і коли стаття програмова підписана не Вами, а редакцією, найсправедливіша річ самій редакції поправити хиби 1-го н[оме]ра. На се комітет пристав і поручив мені написати в тім дусі вступну статейку. В ній я думаю пересказати своїми словами оба Ваші застереження і проти пропаганди національної ненависті до моск[овського] народу (тим більше, що між desiderata’ми, які привіз Кон. з Укр[аїни] по поводу 1-го н-ра, на першому місці стоїть «писать в духе примирения укр[аинского] нар[ода] с соседями»), і проти доносу на слов’ян, і проти помилки Михальчука о обопільнім заприсяженні переяславської угоди (помилки, підхопленої вже, з Ваших слів, Борковським в «Зорі»). В статтях, що мають іти до 2-го н-ра, ми повичеркували багато таких речей; так і видно було, що Кон. і Барв, наввипередки старались не давати причини до нових протестів.

Що Ви супроти сього думаєте робити з своїм протестом? Коли що Ви схочете його конче надрукувати, то я міркую, що «Kurjer» дасть Вам на нього місце. Але, здається мені, лучче буде зачекати до виходу 2-го н-ра. Те, що я напишу замість Вашого протесту, я поперед усього прочитаю П-ку і з ним разом обговорю, і міркую, що комітет нічого не похерить.

А тепер до наших осібних видань. У мене сими днями найдуться надбюджетні гроші – Просвіта друкує по-руськи мою «Гаву» в своїх виданнях, так от за гонорар той я хочу видрукувати хоч дещо дальше з «Наукової бібліотеки». Ми говорили з П-ком о тім виданні і рішили, що краще буде розширити крихту її програми на «Науково-літературну бібл[іотеку]» і видавати в форматі такім, як була «Бібл[іотека]» Олесницького, і випускати в світ маленькими книжечками, по дешевій ціні (10 – 20 кр[ейцерів]), та зато частіше.

От так пішли б Ваші мемуари в 3 – 4 книжечках, могли б піти осібно й замітки «Сміх і горе» і т. ін. Першу книжечку (І главу Ваших споминок) я ще сього тижня даю до друку. Хотілось би мені давати в тій бібліотеці й поодинокі твори Шевченка з критичними і історико-літературними вводами, далі твори других письменників, важніші народні пісні і т. ін. В сьому ділі я буду поперед усього просити Вашої помочі. З творів західноєвропейської науки між першими підуть переклади з Верна про релігію і Вельгаузена «Коротка історія жидів». Для цілей того видавництва я смію запитати Вас ось о які речі:

1) Чи є у Вас твори Тредьяковського, нове видання з вступом?

2) Чи могли б Ви зладити ще сього року ввод до думи про Самійла Кішку, і яких би Вам до нього треба матеріалів?

3) Чи сюжет Шевченкового «» (звісна пісня народна) є сюжет вандруючий, західноєвропейський, і які є його протопласти? У нас колись у «Зорі галицькій» була інтересна допись з Жулина (пов[іту] Стрийського) про ніби історичну підкладку сеї пісні. Коли б Ви згодились обробити сю річ, то я прислав би Вам і копію дописі, і ті варіанти пісні про Петруся, які у мене є.

Для інших цілей, про котрі скажу опісля, запитую Вас: чи є у Вас готова рукопись дальшої частини «Політичних пісень», а коли ні, то коли могла б бути готова і якого об’єму вийшла б книжка? Тут є деякі такі знаки, що вказують на можність її скорого видрукування.

Будьте ласкаві, екземпляр «Pokucia» Кольберга, що є у Вас, переписати в свою бібліотеку, я дістав другий екземпляр. «Zbiór wiadomości» я виписав і вишлю на днях ураз із бібліографією. Від Корм[оша] частину грошей получив.

Жінка моя і П-к просять Вас не робити ніяких церемоній з присилкою своїх праць для перепису. Чи дочка Ваша, їдучи до Болгарії, не зможе по дорозі загостити в нашу Палестину і побути хоч кілька днів у Львові? Ми були б дуже раді, а при тій оказії могла б привезти й деякі книги («Громади» і т. ін.). Коли се тільки можливе, то зробіть.

Кланяємось Вам щиро.

Ваш Ів. Франко.

Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 279 – 286.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1395).

Олесницький уступає з редакторства… – Є. Олесницький був редактором трьох випусків відновленого в 1888 р. журналу «Правда». З початку 1889 р. редактором став І. Стронський.

Проти приняття Павлика до ком[ітeту] Кониський стоїть рішуче… – В листі від 11 – 13 листопада 1888 р. М. Драгоманов радив І. Франкові всіляко підтримувати кандидатуру М. Павлика як члена редакційного комітету «Правди» (Матеріали, с. 277 – 278).

В справі Вашого протесту… – Йдеться про лист М. Драгоманова до редакції «Правди» з протестом проти антиросійських випадів та порушенню журналістської етики у кількох матеріалах першого випуску «Правді»(Переписка, т. 5, с. 260 – 263).

…поручив мені написати в тім дусі вступну статейку. – В написаній І. Франком і переробленій О. Кониським передовій статті другого випуску «Правди» за 1888 р. визнано, що внаслідок недогляду редакції деякі матеріали першого випуску давали підставу для закидів,

«нібито ми ворогуємо з великоруським народом, з його мовою і культурою… Запевняємо ще раз, що ми твердо стоїмо на грунті мирного поводження і прихильності українців до всіх сусід наших при обороні інтересів спільних і в боротьбі з порогами спільними, але ж не поступаючись ні на один ступінь нашими інтересами національними…» («Правда», 1888, вип. 2, с. 84).

…проти доносу на слов’ян… – М. Драгоманов закидав редакції «Правди», що вона «припустилась прямого поліцейського доносу на галицьких гостей у Києві, кажучи, що буцімто вони «шматували Австрію» і т. д.» (Переписка, т. 5, с. 262).

…проти помилки Михальчука о обопільнім заприсяженні переяславської угоди. – Помилковість цього твердження в опублікованій без підпису статті «Слов’янським гостям, що завітали в Київ на ювілей 900-літнього християнства Русі» («Правда», 1888, вип. 1, с. 16) було відзначено в рецензії О. Борковського («Зоря», 1888, № 21, с. 364). У передовій статті другого випуску «Правди» згадки про це немає,

…«Просвіта» друкує по-руськи мою «Гаву» в своїх виданнях. – Українською мовою оповідання «Гава» вийшло окремою книжкою: Франко Іван. Гава. Образок з життя підкарпатського народу. Львів, 1888.

…розширити крихту її програми на «Науково-літературну бібл[іотеку]»… – Йдеться про продовження розпочатої І. Франком 1887 р. «Наукової бібліотеки». Протягом 1889 – 1897 рр. виходила як серійне видання «Літературно-наукова бібліотека».

…«Бібліотека» Олесницького… – «Русько-українська бібліотека», яку видавав Є. Олесницький (відгук про неї див.: «Зоря», 1886, № 1, с. 18 – 19).

…переклади з Верна про релігію… – Йдеться про працю професора Паризького університету Моріса Верна «L’Histoire des religions, son esprit, sa methode et ses divisions», Paris, 1887.

…Вельгаузена «Коротка історія жидів». – Wellhausen Julius. Prolegomena zur Geschichte Israels. Berlin, 1886.

…Твори Тредьяковського, нове видання з вступом? – Останніми на той час були видання: Избранные сочинения В. Тредьяковского, изд. П. Перевлесского. М., 1849, та Сочинения В. Тредьяковского, т. 1 – 3. Спб., 1849.

«Зоря галицька» – українська газета, виходила у Львові в 1848 – 1857 рр.

… чи є у Вас готова рукопись дальшої частини «Політичних пісень»… – Йдеться про другу частину впорядкованої М. Драгомановим збірки «Політичні пісні українського народу XVIII – XIX ст.», перша частина якої (в двох випусках) вийшла в Женеві в 1883 та 1885 рр.

…екземпляр «Pokucia» Кольберга… – Йдеться про надіслану І. Франком М. Драгоманову працю: Kolberg Oskar. Pokucie. Obraz etnograficzny, т. 1 – 2. Kraków, 1882 – 1884.

«Zbiór wiadomości» – серійне видання Краківської Академії наук «Zbiór wiadomości do antropologii krajowej». Зберігається в бібліотеці І. Франка, № 1616 – 1632.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 182 – 184.