16.05.1897 р. До М. І. Павлика
| Завадів |
Дорогий друже!
Ситуація погана, та все-таки вона не показується мені така фатальна, як Вам. Засідання виділу Шевч[енка] в середу 23, і я приїду того дня. Не думаю, щоб участь Тов[ариства] Шевч[енка] в обході пахла розв’язанням, та все-таки погано буде, коли міністерство відмовить субвенції, хоча й тут, думаю, так страшно діло не стоїть, бо се викликало би надто вже велике обурення на польську господарку навіть у таких людей, як Ягич і др. Звісно, я буду промовляти за вицофанням делегатів тов[ариства] з комітету.
Посилаю на Ваші руки початок вступної статті для «Ж[иття] і сл[ова]». Надіюсь, що стаття Вам сподобається і буде на часі, бо відгородить нас добре від наших нових союзників соціал-демократів. З заявою Яросевича підождемо до з’їзду – треба брати все спокійно і дати кожному час почути наслідки його власних учинків. У нас досі всі ховалися в таких справах за наші плечі, а нас критикували, – попробуємо тепер перемінити ролі.
Що робиться з «Гром[адським] голосом»? Чи видали його на 15? Шлю на Ваші руки ті матеріали, які є у мене, б[удь] л[аска], зробіть що з ними або передайте Вітикові чи Косевичеві, нехай видадуть хоч півнумера. Я не маю сили навіть перечитати, не то поправляти те, що понадвигано. Останні два дні болить права рука в кості вище ліктя, здається, ревматизм, так що пишу, заціпивши зуби і що-хвиля випускаючи перо. Надто на мене находить часто психічна неміч, якась дика тоска, що й жити не хочеться, хоч тут гарно (крім трьох днів сльоти і студені, і вогкості в хаті – сплю на підлозі!).
З Дрепером буде час зустріть, як приїду. Чи буде що з мого віденського побуту – не знаю. «Zeit» не захотіла друкувати моєї статті про польську полеміку зо мною. Пише мені Бар і аргументує пренаївно. Чимраз виразніше виглядаю в своїх власних очах як чоловік, що вскочив у криницю. Та коби хоч сила видряпатися! Шлю Вам пару центів і цілую Вас.
Ваш Ів. Франко.
Примітки
Друкується вперше за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1552).
Датується на основі записів М. Павлика олівцем: «Завадів, 16.V 97», чорнилом: «Штемпель стрийської пошти 17.V 1897».
…початок вступної статті… – «Соціалізм і соціал-демократизм» («Житє і слово», 1897, кн. 4, с. 265 – 292).
Яросевич Роман (1862 – 1938) – громадсько-культурний діяч в Галичині.
«Громадський голос» – українська газета, орган радикальної партії в Галичині. Виходила у Львові з 1895 р. Спочатку мала прогресивний характер. В кінці 1890-х років – на початку 1900-х років тут друкували свої твори І. Франко, М. Павлик, В. Стефаник, Лесь Мартович та ін.
Вітик Семен (1876 – 1937) – громадсько-культурний діяч у Галичині, у 1920-х роках жив на Радянській Україні. [Загинув у радянському таборі у Верхньоуральську.]
Косевич Євген (1876 – 1914) – громадсько-культурний діяч у Галичині.
Дрепер Джон-Уїльям (1811 – 1882) – американський буржуазний соціолог-ідеаліст, автор книги «Боротьба науки з релігією», перекладеної М. Павликом і виданої 1898 р. у Львові під назвою «Історія боротьби між релігією і наукою».
«Die Zeit» – громадсько-політичний і науково-мистецький тижневик ліберально-буржуазного напряму. Видавався у Відні у 1894 – 1904 рр.
…моєї статті про польську полеміку зо мною – Йдеться про статтю І. Франка «Meine «Fälschungen», надруковану в тижневику «Die Zeit», № 139, 29 травня 1897 р., с. 135 – 136. Ця стаття є відповіддю І. Франка на критику його статті «Поет зради».
Бар Герман (1863 – 1934) – австрійський письменник, співробітник «Die Zeit».
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 91 – 92.