Із недрукованих поезій Юрія Федьковича
Іван Франко
З оповідань пок[ійного] Остапа Терлецького та з листів деяких наших українофілів [18]60-их років знав я, що Федькович десь коло 1866 року розпочав був писати «Дванадцять посланій на цілу соборну Україну», якими думав заткнути за пояс звісне Шевченкове «, і мертвим, і ненародженим».
Сього плану Федькович не виконав цілого, але написав-таки два «Посланія», що ходили з рук до рук у відписах і серед некритичної молодіжі будили справді великий ентузіазм. Сі «Посланія» не були в своїм часі друковані, а пізніше попали в забуття до тої міри, що коли я друкував перший том збірного видання творів Федьковича, то, невважаючи на численні листи і газетні поклики до різних людей, які мали в руках рукописні, недруковані ще твори Федьковича, я таки не міг роздобути тих «Посланій».
Тямлю, що я удавався за «Посланіями» Федьковичевими також до пок[ійного] д-ра Мелітона Бучинського в Станіславові, але він був уже тоді недужий і не дав мені ніякої відповіді. Не знаю, чи Федьковичів оригінал, чи який сучасний відпис був між паперами покійного Володимира Навроцького і лишився в руках його брата Костя, що, перебравшися до Боснії, вмер там.
Та ось по смерті д-ра М. Бучинського його син знайшов між батьковими паперами копію одного Федьковичевого «Посланія», зладжену рукою покійного М. Бучинського, і передав її професорові Кирилові Студинському, який ласкаво відступив нам її до опубліковання. Складаючи обом В[исоко]пов[ажним] жертводавцям подяку за сю знахідку, незвичайно характерну для історії нашого українофільства [18]60-их років та для Федьковичевого розуміння тодішнього руху та своєї власної місії, друкуємо сей твір дослівно, лише з переміною правописі.
Рукопис пок[ійного] М. Бучинського – то аркуш зеленковатого листового паперу 8° записаний з усіх чотирьох сторін. На остатній стороні остатні рядки дописані нижче звичайного поля, – очевидно, копіїст хотів скінчити на тім аркушику ціле перше «Посланіє», щоб на другім зачати друге. Перша сторінка рукопису має, крім титулу, 18 рядків, друга – 28, третя – 32, а четверта – 34; разом перше «Посланіє» числить 112 рядків. Невже ж друге мало би зовсім затратитися?
Примітки
Вперше надруковано в журн.: ЛНВ. – 1904. – Т. 25. – Кн. 1. – С. 75 – 76, за підп.: Іван Франко. Це передмова до публікації: Дванадцять посланій Ю. Городенчука-Федьковича на цілу соборну Україну. І // Там само. – С. 76 – 77. Надруковано лише перше послання.
Подається за першодруком.
…коли я друкував перший том збірного видання творів Федьковича… – Йдеться про видання, здійснені в рамках «Українсько-руської бібліотеки» НТШ 1902 р.: Писання Осина-Юрія Федьковича: Перше повне і критичне видання. – Львів, 1902. – Т. 1: . Перше повне видання / З передруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко (Львів, 1902).
Андрій Франко
Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 428 – 429.