[Рец.] В. Перетц. К характеристике общественных отношений в Малороссии XVII в.
Іван Франко
(Изв[естия] отделения] русского] яз[ыка] и словесности] академии наук, 1903, кн. 2, стор. 159 – 168)
Отся невеличка стаття д. Перетца подає зміст і розбір одної рідкої друкованої книжечки і знайомить нас разом з тим із одним із українських письменників XVII в. о. Ігнатієм Старушичем, ректором і ігуменом Київського братського монастиря. В р. 1641 о. Старушич виголосив промову на похороні одного з немногих уже тоді православних панів, князя Іллі Четвертинського, і надрукував сю промову в друкарні Печерської лаври. Чи писав і друкував о. Старушич дещо більше, не знаємо, і д. Перетц не дошукується.
Зате отся промова ярко характеризує його національне становище, і д. Перетц зовсім вірно підкреслює у о. Старушича наскрізь шляхетський світогляд, чудернацьке помішання ідеала християнина з характером ката свого рідного народу, погляд на козацтво як на «крнобрных ребелизантов» і на мордування їх як на велику заслугу супроти «милой отчизны – короны польской».
Д[обродій] Перетц бачить у тім нівеляційний вплив могилянської школи, хоча не пробує ствердити, чи був о. Старушич вихованцем тої школи, і з огляду на дати (школу заведено 1631, а о. Старушич у р. 1641 був уже ректором і ігуменом) се здається мені неправдоподібним. Далеко легше буде припустити звичайну слабохарактерність о. ректора: попавши на магнатський похорон, він уважав потрібним говорити панам шляхті так, як вони любили говорити й самі, а погляди на козацтво, на Польщу, на рицарські чесноти такі, які висловлено в промові о. Старушича, се звичайні шляхетські погляди того часу.
Примітки
Вперше надруковано в ЗНТШ, 1904 р., т. 60, кн. 4, с. 19 – 20 (Бібліографія).
Подається за першодруком.
Перетц Володимир Миколайович (1870 – 1935) – російський та український учений, професор Київського університету в 1903 – 1914 рр., академік Петербурзької Академії наук (з 1914 р.), Академії наук УРСР (з 1919 р.). Досліджував історію давньої культури (переважно літератури і мови) російського, українського і білоруського народів, їх взаємозв’язки. Автор спеціальних праць з історії Києво-Могилянської колегії (пізніше – академії).
…«крнобрных ребелизантов»… – тобто непокірливих заколотників.
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 47, с. 352.