Переднє слово

Іван Франко

Скіфське плем’я, яке описав Геродот, щезає з історичної арени при кінці другого віку християнської ери. В «Історії України-Русі» М. Грушевського (т. І, ) читаємо про се:

«Скіфська держава заціліла була ще в східній Таврії; в кінці II в. вона впала в боротьбі з Мітридатом VI, покликаним херсонесцями на поміч проти сих скіфів. Страбон каже, що сей край і сусідні землі на північ від Перекопа до Дніпра звалися Малою Скіфією. В оповіданнях Овідія в околицях Дунаю поруч із сарматами виступають теж скіфи, і Страбон каже, що на Дунаї теж була Мала Скіфія; довго потім ся назва прикладалася до теперішньої Добруджі».

Ся остатня половина речення остільки недокладна, що не сказано, як довго вживалася та назва і чи справді прикладалася тільки до тої дельти Дунаю, що тепер називається Добруджею. В книзі проф. Грушевського се остання згадка про скіфів, і читач може думати, що пізніші джерела зовсім уже не згадують про них. Тим часом у пізніших джерелах стрічаємо досить багато згадок про скіфів, стрічаємо характерні факти з їх історії, з яких можемо виробити собі досить докладне поняття про їх історичну судьбу, розселення та племенну приналежність.

Примітки

Мітрідат VI Євпатор (132 – 63 до н. е.) – цар Понтійського царства у північно-східній частині Малої Азії. На початку свого правління тричі посилав війська у Крим для подання допомоги Херсонесу і Боспорській державі в боротьбі проти скіфів.

Страбон (64 або 63 до н. е. – 23 або 24 н. е.) – давньогрецький географ і історик. Його праці поряд з географічними відомостями містять чимало історико-етнографічних фактів. Вони є цінним джерелом для вивчення Північного Причорномор’я та Кавказу на рубежі и. є.

Овідій (Публій Овідій Назон; 43 до н. е. – бл. 18 н. е.) – римський поет. Твори Овідія здавна були популярними на Україні. Ряд його перекладів здійснив І. Франко. Зокрема, 1915 р. він переклав поему «Ібіс».

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 47, с. 499 – 500.