2. «Бачив рисунок я десь…»

Іван Франко

Бачив рисунок я десь – і забув уже, де його бачив,

Чий то рисуночок був – Бекліна чи Мейсоньє.

Мушля перлова – то віз, а метеликів чвірка – то супряг,

Два аморети малі – то два погоничі їм.

Пурпуром, золотом і ізмарагдом, сапфіром набитий,

Стелиться геть у безмір круто веселчаний шлях.

Поле внизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя,

Пара худих шкапенят тягне, зігнувшися, плуг.

За плугом, згорблений теж і спотілий, орач поступає,

Тисне чепіги грудьми, істиком скибу труча.

Та вже спинили його аморети, вже тягнуть за поли,

Просять і тягнуть, манять в поїзд перловий сідать.

З острахом бідний орач позира на незорану ниву,

На коненята свої, на мозолі на руках.

Але нога вже сама піднялась і не слуха розсудка,

Так і здається – тремтить в поїзд перловий ступить.

Весно, се твій екіпаж! І твоя се вина, коли серце

Ще раз розсудок злама, ще раз зо шляху збіжить.

Так усміхаєсь йому променястий той полет Ікарів,

Навіть Ікара судьба не налякає його.

Примітки

Беклін Арнольд (1827 – 1901) – швейцарський художник-символіст.

Мейсоньє Ернест-Жан-Луї (1815 – 1891) – французький художник, автор історичних, батальних і жанрових картин.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 343.