10. Школа поета

Іван Франко

(За Ібсеном)

Чи знаєш, брате, як учать

медведя танцювати?

На бляху на залізную

веде його вожатий.

Під тою бляхою огонь

розпалює помалу,

а скрипкою збуджа в душі

любов до ідеалу.

Медвідь реве, мабуть, любов

у нього в серці тліє,

та лапи смоктані огонь

знизу все дужче гріє.

Медвідь реве, а скрипка гра;

та ось знизу пригріло,

на задні лапи зводить він

своє могутнє тіло.

А скрипка скочно гра та й гра,

а вуйко здер головку;

то праву задню підніма,

то ліву без уговку.

Дрібніше, швидше скрипка гра,

регочеться, то плаче,

і бляха дужче гріє, й він

дрібніше, швидше скаче.

Сей танець пам’ятає вже

до смерті бідолаха,

в одно зіллявся скрипки тон

і розпалена бляха.

Зіллялись нерозривно так,

що скрипку як почує,

то зараз в лапах запече

і зараз він танцює.

Та не один медвідь отак!

З ним, брате мій, посполу

і кождий з нас, поет-співак,

таку проходить школу.

Веде його іронія

з дзвінками та скрипками,

стать на залізний тік життя

м’якенькими лапками.

Грижа розпалює огонь,

любов на скрипці грає.

і скаче, бідний, і співа,

хоч з болю умирає.

І хоч не вмре, то так в душі

зіллються нерозривно

вражіння ті, любов і біль,

що дивно, справді дивно!

І як лише почує він

святі слова любовні,

то зараз будяться в душі

терпіння невимовні.

Горить під ним залізний тік,

горять небесні стропи,

і піднімається бідак

на віршовії стопи.

Іронія на скрипці гра,

жура кістками стука,

поет танцює і рида –

і се зоветься штука.

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «Із днів журби», с. 61 – 69. Вірш є вільним перекладом поезії Г. Ібсена «Сила спогаду».

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 48 – 49.