Притичина

Іван Франко

Мамцю, мамцю, що мені?

Щось мабуть, зовсім погане!

Мій спокій, мов свічка, тане,

А в серденьку, як в млині.

Щось туркоче, щось біжить –

Тихо-тихо, то знов крепче,

Щось співає, свище, шепче,

А все згідно: «Жить! Жить! Жить!»

Без причини я сміюсь,

Без причини гірко плачу,

Щось у млі рожевій бачу,

Всіх люблю і всіх боюсь.

Спать не можу й бачу сни:

Десь немов садок розкішний,

В нім квіток рядок утішний,

В тихім сяєві весни.

Між квітками тими й я.

А в садку музика грає,

Рій метеликів гуляє…

Мамко, мамочко моя!

А між ними там один

Пишнокрилий, срібнолатий…

Ах, якби його спіймати!..

Грації якоїсь син.

Він крильцями тріпотить –

Весь рожевий, тло зелене –

Все круг мене, все круг мене

Відлетить, то прилетить!

Мамцю, мамцю, що се є?

Чи метелик, чи горобчик,

Чи рожевий, гарний хлопчик,

Мені спати не дає?..

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «З-над хмар і з долин», Одеса, 1903, с. 10 – 11, під заголовком «З Буркутських пісень». Зберігся автограф (ф. 3, № 294), що має незначні відміни порівняно з текстом збірки.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 143.