Товаришам

Іван Франко

І вас зі своїх зборів проженуть

Старих порядків лицарі гордії,

Ім’я і діла ваші прокленуть

І крикнуть: «Зрада! Пагубнії мрії!»

І вашу добру славу оплюють

Брехнею, й вас полічать між злодії,

Отрутою, замучених, напоять,

Надії ясні жовчею затроять.

На суд потягнуть вас, начинять вами

Всі тюрми, все покличуть проти вас –

Людей і бога. Ділом і словами

Не проминуть ранити раз у раз

М’якеє серце ваше, мов тернами.

Подумаєш: «Отак жить!» – і не раз,

Самому страшно, защемить у груди…

Чи ж так живуть з людьми-братами люди?

Не так повинні! Щоб не так жили,

Щоб брата і в найменшому пізнали,

За те якраз до бою ви пішли,

На поклик правди проти брехні стали…

Борітеся! Терпіть! По всій земли

Рівняйте стежку правді! Де застали

Лиш гложжя, терня, там по вас нехай

Зазеленіє жито, наче гай!

19 апр[еля] 1880

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 44–45.

По всій земли Рівняйте стежку правді – перифраза пророка Ісайї (40, 3): «Стеліть господеві дорогу у пустині, рівняйте в степу шлях нашому богові!».

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 57 – 58.