«Всюди нівечиться правда…»

Іван Франко

Всюди нівечиться правда,

Всюди панує брехня,

В ваших лиш серцях, о браття,

Най не постане вона!

Там ви для правди святої

Сильний збудуйте опліт,

Там ви огонь невгасимий

Чесної думки паліть!

Твердша від сталі твердої,

Сто раз тривкіша, ніж мур, –

Щирих, м’яких серць твердиня

Супроти громів і бур.

Там з поколінь в покоління

Правда простоїть ціла,

Поки не зломиться лютий

Вал лицемірства і зла.

І, мов те древо зимою,

Зверху безлисте, мертве,

В бурі, морози пускає

Вічно коріння нове, –

І, мов нора та підземна

Триска ключем з-під скали, –

Трисне з-під зла й пересудів

Правда жива на земли!

6 апр[еля] 1880

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Світ», 1881, № 2, с. 29. Збереглися два автографи: № 227, с. 9, без першої строфи, і № 226, с. 9.

Автограф № 226 має сім строф. В друк не потрапила передостання строфа. Цей варіант надрукований у вид.: Іван Франко. Твори в двадцяти томах. Т. 10. К., ДВХЛ, 1954, с. 38.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 56.