Якось-то буде!

Іван Франко

З голоду й нужди вмирає мужик,

Крадіж, рабунки, весь край – один крик.

Мати вбиває голодну дитину.

Батько кидає кохану родину,

В Росію, Молдавію тягнуть плачучії

На заробітки отарами люде…

Радьте, розумні! Рятуйте, маючії!

– Якось-то буде! Якось-то буде!

Поле мужицьке в жидівські йде руки,

Школи мужицькі не сіють науки,

Але незгоду й ненависть народну;

Слово правдиве і думку природну

Травлять газети, хорти мов летючії,

Право, сумління потоптані всюди…

Радьте, розумні! Рятуйте, могучії!

– Якось-то буде! Якось-то буде!

1880

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 109, без заголовка. Назву вірша беремо із змісту збірки. Зберігся автограф (№ 211, с. 1 з кінця записника).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 101.