«Послухай, сину, що премудрість каже…»

Іван Франко

Послухай, сину, що премудрість каже:

Коли два стільці маєш до вибору –

Тут користь власну, тут святу лояльність, –

То на обох старайся разом сісти.

І будь неначе те теля покірне,

Що ссе дві мамі за свою покору.

Та ще мудрішим можеш показатись,

Коли стілець лояльності поставиш

На користі стілець і аж наверха

Сам сядеш, вищий понад тих нездарів,

Що на самих худих лояльних стільцях

Сидять, худі, мов сім корів з Єгипту.

Амінь, амінь, кажу тобі, мій сину,

Що не худі товстих з’їдять корови,

Але товсті худих з’їдять з кістками

І не подохнуть, тільки потовстіють.

1881

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 109. Зберігся автограф (№ 548, с. 3). З нього видно, що вірш мав розпочати цикл творів під назвою «Із книги премудрості».

…мов сім корів з Єгипту… – За біблійним переказом (Буття, 41, 4 і наступ.), одного разу єгипетський фараон побачив у сні, як сім худих корів з’їли сім гладких, але після цього не стали гладкими.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 101 – 102.