«Ужас на Русі»

Іван Франко

Лихо, сусідо! Ой горе нам, свату!

Світ вже кінчиться! Вже буря гуде!

Чув ти? На нашу нещасную хату,

Кажуть, страшенная змора іде.

Десь проявились якісь нігілісти –

Кажуть, що се людоїди, хотять

Русь нашу, матінку, з кашею з’їсти,

Перевернути теперішній лад.

Все перевернуть униз головами:

Учні професора стануть навчать,

А як азбуки не вміє – різками,

Як він їх нині, будуть його прать.

Вірні тоді парастас будуть править,

Але поклони піп битиме сам;

Купчик над склепом сей напис поставить:

«Хто дасть найменше, товар йому дам».

Суд буде також для них відповідний:

Неук судитиме вчених панів.

Хто вкрав, а хитро – той вийде свобідний,

В цюпу – хто вкрасти хотів, а не вмів.

Красти, ошукувать всім буде вільно,

Чесний заробок – отсе буде встид,

Злодія зловиш в коморі – постій-но!

Злодій тебе до уряду тащить.

Не хлоп державі з кровавого поту

Буде, як досі, податки зносить,

Але держава за хлопську роботу

Премії буде рік-річно платить.

Волі назадники стеклі запрагнуть,

А ліберали її прокленуть,

Взад поступовці, мов раки, потягнуть.

Прямо вперед невидющі підуть.

Вівці муть, кумочку, пастиря пасти,

Яйця муть, кумочку, курку учить;

Люди легальні муть грабити й красти,

Чесних почнуть злодіяки тіснить.

Горе, сусідо! Ой лихо нам, свату!

Світ вже валиться! Тріщать вже стовпи!

Треба покинуть і жінку і хату

Та вандрувать на кубанські степи.

14 дек[абря] 1880

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 111–112. Збереглися автографи: № 214 (с. 66 з кінця) – уривок чернетки вірша; № 548 (с. 4) – повний текст іншої редакції поезії, записаний на тій самій сторінці, що й перша редакція вірша «Хлібороб». Тексти обох автографів відрізняються від першодруку і між собою.

Твір є пародією на вірш Миколи Устияновича « при зближенії монголов в л[іті] 1224» (1860).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 103 – 104.