Поч. 11.1892 р. До О. Ф. Франко

Дорога Оля!

«Киевской старины» я не дістав. Чи її завернули до тебе, чи вона пропала? Виписки дістав і дякую. Коректуру зараз зробив, вислав, доробивши детальний зміст, з котрого ти вже, певно, зробила коректуру сама. Мені її не треба присилати.

Була у мене m-me Морачевська (Зося) і Хмельницький з панною Галецькою. Хм[ельницький] привіз для П[авли]ка 100 рублів, та я просив його не висилати їх поки що П-ку, а запитати його, чи не хотів би він хоч якусь часть з тих грошей уплатити друкарні. Думаю, що тепер, коли він уже дістав 100 г[ульденів] з Росії, а надто 50 г. від Мінського (про що писав мені), може спокійно хоч 100 г. дати друкарні. Я написав йому про се (ти не пиши) і також написав Др[агомано]ву.

Друкарня прислала мені рахунок, по котрому виходить, що за «Народом» є ще зо 200 г. довгу. Я, звісно, не думаю його платити зі своєї кишені. Як рішиться П-к, донесу тобі, а поки що ти вспокой Годака, що грошей часть він швидко дістане. При тій спосібності представ йому, що з «Чудацькими думками» вийшла якась путаниця. Він обіцявся друкувати аркуш (32 стор.) з папером (500 екз[емплярів]) по 15 гульд. Книжечка обіймає 9 ½ аркушів, значить, 142 г., окладка 5 або й то ні, значить, несповна 150, а він порахував мені 168. Будь ласкава представити йому, що се негарно.

Хмельн[ицький] переказує в[ід] імені Ковал[евського], щоб ті гроші, що є у нас на перевозку книжок до Росії (50 г. чи кілько?), ти зараз же переслала на руки Яросевича до Кракова, котрий має їх вислати Невестюкові. Таким способом позбудемося всіх чужих грошей зі свого рахунку і зі свого сумління.

«Народу» коломийського мені не прислано. Чую, що в нім П-к причепився і до тебе, чому не закладаєш жіночої гімназії. Се забавно! Говорять мені бувші твої, а нині мої гості, що ти дуже зле виглядаєш. Напиши мені, як там живете, чи маєш хоч уночі спокій і чи хоч трохи поправляєшся? Я здоров.

Хотів би я просити тебе ще о одну книжку, що є у мене, та боюся, що вийде те саме, що було колись з гебрейським словарем, замісто котрого ти прислала мені раз французький, а раз якусь брошурку. Ну, та все-таки зважуся написати тобі: книжка, котрої мені треба, неоправлена, нова (з 1892 року) і стоїть, мабуть, в тій новій шафі, в котрій Петрусько збив скло. Окладка сіра, а на окладні титул «Archiv für slavische Philologie, Supplementband» А далі є титул інший (докладно його не тямлю) і автор книжки Pastrnek. Дуже би-м був тобі вдячний, як би-сь мені тоту книжку прислала під бандеролею (коли її нема в тій шафі збитій, то є в тій, що в спальні). Тільки прошу тебе, в шафах не перевертай, а зразу поглянь добре і переконайся, чи справді се тота книжка, а не шли перше-ліпше, що тобі під руки попадеться. А не зможеш найти, то ліпше не шли, я якось обійдуся, а потому приїду на свята, то сам собі візьму.

Цілую тебе і дітей щиро.

Твій Іван.

Р. S. Що з Вислоухом? Зведи з ним рахунок: кілько є моїх статей за сей місяць і напиши мені, кілько він тобі дав грошей. Мені поки що не шли нічого, а вважай, щоб тобі нічого не бракувало і щоб здоровлєм поправлялася. Вари собі часто зупу з червоного вина, їж м’ясо, пий пиво і спи, кілько зможеш.

Примітки

Вперше надруковано: Літературна спадщина, т. 1, Іван Франко. К., 1956, с. 444.

Датується за змістом і на підставі листа до М. Павлика від 30 жовтня 1892 р.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1242).

Невестюк Яків (1868 – 1939) – один з діячів радикальної партії, у червні 1892 р. був заарештований на кордоні із забороненою в Росії літературою (див.: Невестюк Я. Спомини з моєї пригоди в Росії. – «Народ», 1893, № 17).

«Archiv für slavische Philologie» – науковий славістичний журнал, виходив у Берліні в 1875 – 1920 рр.

Pastrnek (Пастрнек Франтішек; 1853 – 1940) – чеський славіст, професор Празького університету. Автор праці «Bibliographische Obersicht über die slavische Philologie, 1876 – 1891». – «Archiv für slavische Philologie», Supplementband. Berlin, 1892.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 366 – 367.