30.10.1892 р. До М. П. Драгоманова

Вельмишановний добродію!

Посилаю Вам рівночасно під бандеролькою пачку вирізок газетних про еміграцію, все, що маю. Статті в «Kurj[erі] Lw[owskim]» І – XI (без додатка) мої, я написав ще дві дальші, та редакція їх чомусь не пускає. Я помістив статтю про еміграцію в тутешній «Arbeiterzeitung», та наразі не маю н[оме]ра, то й не можу Вам її прислати, а як дістану, то зараз вишлю.

З моєї статті в «Arbeiterzeitung» цифровий матеріал узяла тутешня антисемітська «Volkszeitung» і переробила по-своєму.

Сьогодні приїхали росіяни з Києва і привезли деякі звістки. Кістяк[івський] попався якось погано, його вхопили на самій границі, в хвилі, коли він ускочив уже в заграничний вагон, і витягли звідси. Тучапський просидів 6 тижнів і вийшов на волю. Arbeitgeber прислав П[авли]ку 100 руб. і обіцявся держати й надалі свою умову з «Народом», коли редакція згодиться печатати те, що він пришле, з тим, щоб було конче напечатано. Я думаю, що П-ку нема ніякого резону не приймати тої умови, тим більше, що статей від Arbeitgeber-а приходить не гук. Коли вже стало на тім, щоб «Народові» виходити, то, звісно, не можна цуратися одинокої підмоги, яка для нього показується.

Не знаю, як бути з довгом, що належиться друкарні львівській. З моментом, коли «Народ» перенесено до Коломиї, друкарня весь довг переписала на мене і тепер шле мені упімнення, щоб я платив. А у мене тісно. Заробіток у «Kurj[eri] Lw[owskim]» урвався наполовину, а кошти удержання побільшилися вдвоє. П-к вправді заявив, що, переймаючи «Народ» на себе, бере й його довги. Довгів тих буде около 280 гульденів (к слову сказати, будьте ласкаві звернути мені рахунок друкарні, котрий я Вам вислав, бо без нього я не можу дати собі ради і відділити те, що я сам маю платити друкарні, від того, що є довг «Народу»). Добре би було, якби він тепер дав друкарні хоч 50 гульд[енів], а то потому бог його знає, чи буде міг і тільки заплатити. Я про се пишу йому сам.

Про Воронцову і її брата не довідуйтесь, – вони вже в Росії.

Переглянув «Lalitavistara» в «Annales du Musee Guimet» і справді, не стоїть купувати. Чи не можна би там, у Парижі, дістати ще Cosquin – «Barlaam et Josaphat», тут у бібліотеці нема, а мені би дуже здалося. Взагалі я просив би Вас зібрати мені кілька каталогів антикварень паризьких, щоб я міг, не трудячи добрих людей, і сам обертатися до них, або ще ліпше, дати їм мій адрес і просити, щоб висилали мені каталоги по літературі, історії, лінгвістиці і фольклору.

Хотів би по скінченні своєї роботи зладити для «Чеського ліду» статейку в доповнення до роботи Тілля про сагу о Пшемиславі, іменно про суху палку, котра чудом зазеленіла. Чи Вам не звісні слов’янські варіанти сеї саги, крім Кулішевого великого грішника? Європейські варіанти зведені у Лібрехта. Чи Ви знаєте що-небудь про нову редакцію «Русского богатства»? Де воно виходить? Мені рекомендують писати туди.

Даруйте, що труджу Вас своїми питаннями, та я в усякім разі лишаю Вам свободу не відповідати на них.

Кланяюсь Вам низенько.

Ваш Іван Франко.

Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 394 – 395. Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1431). Рік написання листа встановлюється за змістом.

Статті в «Kurjeri Lw[оwskim]» I – XІ… – У листі від 28 жовтня 1892 р. М. Драгоманов просив І. Франка надіслати йому матеріали про галицьку еміграцію (див.: Матеріали, с. 394).

Я помістив статтю про еміграцію в тутешній «Arbeiterzeitung»… – Йдеться про статтю «Die Auswanderung der galizischen Bauer», вміщену в газеті «Arbeiterzeitung», 1892, 21 жовтня.

Arbeitgeber – М. В. Ковалевський.

Хотів би… зладити для «Чеського ліду» статейку…. – Стаття «Pověst о Přemyslove kvetouci lišce a povešti о kvetouci holi» була надрукована в журналі «Český Lid», 1895, т. IV.

…доповнення до роботи Тілля про сагу о Пшемиславі… – Мається на увазі праця чеського літературознавця та фольклориста Вацлава Тілле (1867 – 1937) «Lidové povídky о panovnikovi, povolanem od železného stolu».

Чи Вам не звісні слов’янські варіанти сеї саги… – М. Драгоманов у листі від 4 листопада 1892 р. писав Франкові, що саги про Пшемислова він не знає (див.: Матеріали, с. 395).

…крім Кулішевого великого грішника? – Очевидно, йдеться про поему П. О. Куліша «Куліш у пеклі», пісня друга (1891).

Європейські варіанти зведені у Лібрехта. – Йдеться про працю Фелікса Лібрехта «Die Quellen der Barlaam und Josaphat», вміщену в книзі «Zur Volkskunde. Alte und neue Aufsätze», 1879, с. 441 – 446. Зберігається в бібліотеці І. Франка, № 311.

«Русское богатство» – літературний, науковий і політичний журнал народницького напряму, виходив у Петербурзі в 1876 – 1918 рр. Про співробітництво І. Франка у цьому журналі відомостей немає.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 362 – 364.