11 – 12.10.1892 р. До M. I. Павлика

Дорогий друже!

Лист Ваш дістав. Посилаєте мені рекурс і кажете переводити «головні уступи», а не кажете, для якого вжитку? Для власної сатисфакції не варто, тим більше, що я досить-таки зайнятий, а коли треба для якої-небудь реальної цілі, то я постараюсь.

Сьогодні буду у Адлера і поговорю з ним о справі Вашої сестри.

Від Др[агоман]ова власне нині дістав лист, котрий одним уступом діткнув мене так болюче, що я цілий день ходив мов одурілий. На шпигання він майстер. Ну, та не про се мова, а про те, що з його листа видно, що він ще не швидко думає їхати до Болгарії, а може, й зовсім не поїде, бо болгари не захотіли відновити з ним контракту, а хоч позволяють йому ще на рік лишитися при університеті, то все ж не за давньою пенсією, а з платою «від лекції», по штуці. Можете собі представити, який се удар для нього.

Щодо рахунків з 1890 р. «Народу» Ви помиляєтесь: я не признаю тільки (т. є. не радив би переймати на рахунок партії) 60 г[ульденів], виданих Яросевичем на поїздку до Києва, для того, що з тої поїздки він привіз гроші тільки для Вас особисто, а не для партії. Решти видатків, і то аж 1277 г., не признавати був би нонсенс. Противно, я є за тим, щоби й зецерову надвишку сплатити з партійних фондів, якби які найшлися.

Будьте ласкаві в книжні доходів і видатків, заким зачнете вписувати дальше, звести суми від останнього мого сумовання, щоби потому не було замішання.

Цілую Вас.

Ваш Ів. Франко.

Примітки

Друкується вперше за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1527).

Датується 11 – 12 жовтня 1892 р. на підставі згадки про лист І. Франка до М. Драгоманова від 7 жовтня 1892 р., листа М. Драгоманова до М. Павлика від 9 жовтня (див. Переписка, т. 7, с. 86) та М. Драгоманова до I. Франка від 9 жовтня 1892 р. (див. Матеріали, с. 391).

Адлер Віктор (1852 – 1918) – редактор газети «Arbeiterzeitung», один із засновників і керівників австрійської соціал-демократичної партії.

Від Др[агоман]ова власне нині дістав лист, котрий одним уступом діткнув мене так боляче… – Йдеться про лист М. Драгоманова від 9 жовтня 1892 р., в якому він, зокрема, писав І. Франкові:

«Жаль Вашого таланту, читаючи такі речі, як замітки про «Співомовки»… Вам небагато зосталось молодості. Не потратьте її» (Матеріали, с. 391).

Тут, очевидно, йдеться про рецензію І. Франка «Студії над Ст. Руданським. «Ні зле, ні добре» («Зоря», 1892, № 16), якою, мабуть, був незадоволений М. Драгоманов.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 355 – 356.