10.11.1894 р. До М. П. Драгоманова

Вельмишановний добродію!

На днях вислав Вам пакетом Maly-го, «Житє і слово» і пару екземплярів «Чуд[ацьких] думок» і теологічних; перед тим рекомендованим листом послав відпис програми Бакуніна із «Slavische Jahrbücher», а потім вислано реком[ендованою] бандеролькою брошуру Б[акуні]на «Поклик до слов’ян». Здається, все, о що Ви просили. Даруйте, що спізнився трохи, але майже тиждень по поводу інавгурацій і свят (задушних) бібліотеки були замкнені, а потім мені прийшлось сидіти на процесах (Костя Лев[ицького] і Вислоуха), так що ніколи було йти до бібліотек.

З листом, про котрий Ви згадуєте, нічого злого не сталося. Писав його наш співробітник і знайомий Василевський, петербурзький поляк. Чого він їздив до Києва, я не знаю, так само як не знаю, чого хотів бачитися з Вами. Тепер він у Празі.

П[авли]к уже тут. На днях вийде н[оме]р «Народу»; був би вийшов у суботу, та зупинилось через мою статтю про пок[ійного] Огоновського.

П-к згоджується відступити в перекладі Лесі Укр[аїнки] для «Житя і слова». Я бажав би мати її хоч частину для І н-ра і для того прошу переводчицю поквапитись з присилкою рукопису.

З Росії не маю поки що нічогісінько, навіть Кримський замовк і не відповідає навіть на мої листи. Не знаю, що се значить. Щоб зазначити всеукраїнський інтерес, я дав у І н-рі укр[аїнські] переклади віршів (Граба «Сповідь Наливайка» Рилеєва і Кримського з Гафіза), що лежали у мене вже досить довго, а далі, мабуть, прийдеться обходитись без помочі українців.

Дивний народ! Коли нема такого видання, де б могли свобідно висказувати свої думки, всі жалуються, що треба б такого видання; а як воно є, то ніхто й не гавкне до нього.

Про ситуацію у нас небагато вмію Вам сказати. Стою здалека від народовців і тільки десь-колись чую се або те про їх діяння. П-к, певно, буде міг сказати Вам більше. Я чув тільки, що по поводу віденської політики менери перегризлися в товариствах, що Романчук викинув Барвінського з Нар[одної] ради, а Барв[інський] хоче знов відкись викинути Романчука і т. д. По смерті Огон[овського] Барв. порядкує в «Просвіті».

В Тов[аристві] Шевченка, як чую, хочуть зробити головою Грушевського. Інтересно, що на кафедру по Огон[овському] університет думає запросити Житецького або Дашкевича. Впрочім, не знаю докладно, чи се думка університету, чи також Барвінського. Мої шанси з доцентурою стоять досить добре, а може бути, що мене зроблять навіть суплентом по Огоновськім; се виджу з того, що всі професори плачуть на те, чому я подався на викладання історії літератури і етнографії, а не на граматику.

Друк 1-го н-ра «Ж[итя] і сл[ова]» вже розпочався і для того осмілююсь ще раз пригадатися Вам з рукописом «Хартій».

Поздоровляю Вас щиро.

Ваш Ів. Франко.

Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 483.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1461).

…пару екземплярів «Чудацьких думок»… – Йдеться про вид.: Драгоманов М. Чудацькі думки про українську національну справу, вид. 2-е, Львів, наклад Ів. Франка, 1892.

…і теологічних… – Можливо, мається на увазі праця М. Драгоманова «Наука теологічна в Західній Європі», видана І. Франком 1890 р. у серії «Літературно-наукова бібліотека».

…брошуру Бакуніна: «Поклик до слов’яна». – Мова йде про видання: Aufruf an die Slawen von einem russischen Patrioten Michael Bakunin, Mitglied des Slawenkongresses in Prag.

З листом, про котрий Ви згадуєте, нічого злого не сталося. – 24 жовтня 1894 р. М. Драгоманов писав І. Франкові з Софії:

«З одним моїм листом з Парижа щось поробила нечиста сила. За день до мого виїзду з Парижа получив я зі Львова лист приблизно такий: «Ідучи в Прагу, хочу побачитись з Вами в Відні. Єсть шо багато переговорити. Напишіть, коли будете в Відні. Виїжджаю на 3 дні в Київ». Підписано «Л. Р-ский чи Р. Л-ский» (Матеріали, с. 482).

…зупинилось через мою статтю про покійного Огоновського… – Мова йде про статтю І. Франка «Професор Омелян Огоновський» («Народ», 1894, № 20, 21, 23, 24).

…переклади віршів (Граба «Оповідь Наливайка» Рилеєва і Кримського з Гафіза)… – Згадані переклади були надруковані в журналі «Житє і слово», 1895, кн. 1.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 524 – 526.