12.11.1894 р. До Ф. К. Вовка

Вельмишановний добродію!

Картку Вашу сьогодні одібрав. Дуже жаль, що в справі виписки з «Діла» я спустився на слово Белея, котрому я передав листок М. П. Др[агоманова], писаний до нього; він же тоді обіцяв мені, що виписку зараз зробить і вишле Вам. Я думав, що він і зробив се, бо листком М. П. Д. покористувався остільки, що подав у «Ділі» відомість про приготовану брошуру. Брошура повинна б уже була вийти! Я зараз завтра зайду до «Діла» і постараюсь о виписку, котру й перешлю Вам.

Rolland-y я вислав усі книжки «Ж[итя] і сл[ова]», крім, здається, V і свіжо вийшовшої VI, котрі також перешлю. Коли йому більше бракує, просіть його сповістити мене. «Mélusine» я одержав, здається, 3 випуски, та, признатись Вам, нічого там інтересного для себе не найшов, так що, мабуть, не буду на слідуючий рік за неї мінятися. «Revue des traditions» не одержую. Рад би на слідуючий рік одержувати «Revue critique». Дуже добре, якби вона хотіла мінятися за «Ж. і сл.», а коли ні, то прийдеться виписати. Вона звертає увагу також на Slavica, – сього року була стаття про праці Махала.

Казку, про котру Ви згадуєте, я дуже бажав би мати до 1 н[оме]ра, та не знаю, чи можу просити Вас о поспіх, бо рубрику «Із уст народу» я почну друкувати, мабуть, уже за тиждень. В усякім разі шліть, коли можете.

Коли буде Ваша ласка і час вільний, напишіть мені, що думаєте про перший рік мого видання і які, по-вашому, його хиби?

І ще одно Вас прошу: пришліть відбитку своєї французької праці «Rites et usages nuptiaux». Мені прийдеться дечим покористуватися нею, а я не маю її під рукою, так що рецензію дав по позиченому екземпляру.

Рівночасно з VI кн[ижкою] «Ж. і сл.» посилаю Вам також мою книжечку про Івана Вишенського. Я подав її в університет як габілітаційну розправу і стараюся одержати місце доцента русько-укр[аїнської] літератури і етнографії при тутешнім університеті. Не знаю ще, як мені се вдасться.

І ще одна просьба до Вас. Для моєї рубрики «Із чужих квітників» у «Ж. і сл.» мені треба різних віршів для перекладування. З французьких поетів я маю тільки Віктора Гюго «Légendes des siècles» і «Châtiments» та Рішпена «Blasphèmes». Посилаю Вам у сьому листі 5 г[ульденів] і прошу Вас вибрати і купити мені, що вважаєте відповідним для перекладів із новіших чи старших французів. Мені хвалено Рішпенові «Chanson des gueux». У нас люди цікаві на Бодлера. Може б, найшлось де дешевеньке видання Беранже? Чи не стоїло б перевести з Віктора Гюго драму «Торквемада»? Роздобудьте що можна і що вважаєте вартим перекладу на нашу мову.

У нас тут зав’язується фольклорне товариство (Towarzystwo Ludoznawcze). Статути вже затверджені, та першого збору ще не було. Я вишлю Вам екземпляр статуту, а пізніше подавати буду в «Ж. і сл.» справоздання з його діяльності. На чолі стоїть проф[есор] тутешнього університету, славіст Каліна.

Щиро кланяюсь Вам і бажаю Вам усього доброго.

Ваш Ів. Франко.

Примітки

Вперше надруковано: Літературна спадщина, т. 1, Іван Франко. К., 1956, с. 449 – 150.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 966).

…в справі виписки з «Діла»… – Йдеться про вміщену в газеті «Діло» замітку про заборону книг українською мовою, яку Ф. Вовк мав намір використати у брошурі про цензурні утиски української мови. Згадана брошура під назвою «Порабощаемый народ» вийшла у Львові в 1895 р. Зберігається в бібліотеці І. Франка, № 2108.

…подав у «Ділі» відомість про приготовану брошуру. – Повідомлення про вихід брошури «Порабощаемый народ» надруковано в газеті «Діло», 1894, 29 вересня (11 жовтня), розділ «Новинки» («Про цензурні утиски української мови…»).

Махал Ян (1855 – 1939) – чеський історик слов’янських літератур, зокрема й української, професор Карлового університету в Празі. Автор історії слов’янських літератур, праці про слов’янський епос, чеську драму.

Казку, про котру Ви згадуєте, я дуже бажав би мати… – Мова йде про «Казку про початок вогню». Можливо, саме вона була надрукована під заголовком «Звідки взявся огонь у кремені?» («Житє і слово», 1895, кн. 2).

…пришліть відбитку своєї французької праці «Rites et usages nuptiaux». – Відбитка цієї праці Ф. Вовка зберігається в бібліотеці І. Франка, № 3678.

…посилаю Вам також мою книжечку про Івана Вишенського. – Йдеться про вид. Іван Вишенськнй і його твори. Львів, 1895.

Для моєї рубрики «Із чужих квітників» у «Житі і слові» мені треба різних віршів для перекладування. – Ряд книжок названих далі поетів, які мав намір перекладати І. Франко, зберігаються в бібліотеці І. Франка: Hugo, La lègendes des siècles (№ 1970 – 1971); Hugo, Les Châtiments (№ 281); Richepin, Les Blasphemes, (№ 1809); Richepin, La chanson des queux (№ 1810); Beranger, Chansons (№ 1884). У журналі «Житє і слово» були вміщені лише переклади кількох віршів Гюго (1894, кн. 6).

Бодлер Шарль (1821 – 1867) – французький поет.

Беранже П’єр-Жан (1780 – 1857) – французький поет-демократ.

Towarzystwo Ludoznawcze – польське фольклорне та етнографічне товариство, засноване у Львові 1895 р.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 526 – 527.