21.12.1894 р. До А. Ю. Кримського

Дорогий друже!

Насилу діждався Вашого листа, думав уже, що з Вами бог зна, що сталося! Ну, та богу дякувати, що Ваше здоров’я хоч сяк-так піддужало. Що се таке за хвороба у Вас? Адже Ви молодий чоловік! Яким робом Ви вспіли так фундаментально розстроїти своє здоров’я?

Переходжу тепер до наших книгарських і прочих справ.

«Этногр[афическое] обозр[ение]», звісно, я конче хочу мати, значить, будьте ласкаві здобути його для мене. По тому рахунку, який Ви подаєте (3 р. 35 коп. за річник), виходить, що разом з пересилкою стоїти буде ся справа около 20 руб.

Останню книжку «Ж[итя] і сл[ова]» в конверті я вам вислав тільки тепер. В Політ[ехнічний] музей через якусь помилку не було вислано, висилаю завтра, а рівночасно висилаю туди й один комплект у трьох бандеролях. Всі прочі замовлені Вами книжки («В поті чола» і «Вишенського») також висилаю.

Буслаева одержав – спасибі Вам! Пушкіна П[авли]ку передав, Кирпичникова випуск продайте – у мене є комплект. Мені хотілось би ще мати макар’євські «Четьи-Минеи», вид[ання] археографічної комісії, здається, вони не дуже дорогі, а у нас їх нема. Якби Ви мали можність здобути їх, то зробіть ласку! А що з творами Сковороди? Чи Ви запренумерували їх задля мене? Коли запренумерували, т. є. заплатили гроші наперед, то, звісно, пришліть, коли ж ні, то тепер не купуйте, бо тут екземпляр є у проф. Грушевського; значить, від нього я можу мати, коли мені буде треба.

Чи з барсуковської бібліографії Погодіна можна добути поодинокі томи? Мені треба б мати останній том, іменно той, де описано подорож Погодіна за границю і побут його в Галичині, здається, 1838 р. Якби могли добути сей том, хоч по склеповій ціні, то купіть і перешліть!

Отсе Вам наразі мої справунки, котрими вичерпалась би вирахувана Вами сума 27 р. 80 коп. Якщо лишилось би з неї дещо (після покупки «Этн. обозр.» Погодіна і «Миней»), то будьте ласкаві купити і вислати для моєї жінки фунт чаю на 3 рублі. Я числю «Мінеї» на 4 руб., а Погодіна за 3, а в такім разі ті 3 руб. я був би Вам винен. Та на них Ви дещо уторгуєте за 1 випуск Кирпичникова, решту при нагоді я сплачу Вам.

Ну, та досить сього крамарства! Перейдемо до літератури.

Як Ви, може, побачили з VI кн[ижки] «Ж. і сл» я розпочав давати на чолі всякої кн. антологійку перекладів із чужомовних поезій. Звісно, не всі вони однакової стійності, та се дарма! Мені бажається звільна знайомити нашу громаду з новішими проявами поетичної творчості і з переводами старших творів, чим-небудь цікавих для нас або важних в історії літератури. Робітників, а ще добрих робітників, на сім полі у нас поки що дуже мало, значить, треба приймати, яке дають, хоча, звісно, не без розбору.

В І кн. 1895 я впер-таки Ваші переводи трьох пісень Гафіза, що були долучені до Вашої статейки про нього, засланої давніше для «Народу». Статейку я відложив набік, а переводи мені сподобались, і я думаю, що Ви не поремствуєте на мене за їх напечатання. А мені конче хотілось дати в 1 номері хоч що-небудь Вашого.

Жду не діждуся «Шах-наме». Зразу я хотів печатати його так, як «Роланда», правильно в кожнім н[оме]рі великими шматками, та тепер бачу, що думки сеї треба зректись, бо Ваше здоров’я і Ваш час не позволяють Вам так поспішитися з перекладом, як би для такого друкування було потрібно. Для того я думаю вперти «Шах-наме» в ту ж рубрику – «Із чужих квітників» і друкувати епізод за епізодом так, як Ви пришлете, не в’яжучись тим, щоб непримінно в кожнім н-рі було продовження. Се й для Вас не буде понад силу (тільки щоб кожний епізод прислали цілий!) і для передруку не становитиме перешкоди, тільки що затягне вихід окремої книжки трохи надовше.

Якби, крім сього, Ви могли мені від часу до часу зладити переклад дечого дрібнішого з орієнтальних поетів (Гафіза, Казвіні, Джелал ед-Діна і др.), то я радо поміщу.

На сьому кінчу поки що і здоровлю Вас сердечно.

Ваш Ів. Франко.

Примітки

Вперше надруковано: Франко І. Твори в 20-ти т., К., 1956, т. 20, с. 529 – 530. Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 70).

Пушкіна Павлику передав… – М. Павлик вбирав бібліотеку творів класиків російської літератури і просив A. Кримського допомогти йому в ньому (див.: Кримський А. Ю., Твори в 5 т., т. 5, кн. 1, с. 158).

Четы-Мінеї – церковно-релігійні збірки. Містили «житія святих», перекази та повчання. Складалися за порядком днів кожного місяця. Виникли у Візантії бл. IX ст. У листі мова йде про так звані «Великі Мінеї-Четьї» (12 томів), складені у Москві за ініціативою митрополита Макарія (XVI ст.).

Чи з Барсуковської бібліографії Погодіна можна добути поодинокі томи? – Йдеться про багатотомну працю Миколи Платоновича Барсукова (1838 – 1906), російського бібліографа та історика «Жизнь и труды М. П. Погодина» (1838 – 1910).

…Ваші переводи трьох пісень Гафіза… – Йдеться про переклади А. Кримського: «Гей-бо, одшельниче!..», «Одшельниче, геть!..» та «Призначив мене господь-создатель…» («Житє і слово», 1895, кн. 1).

Джелал ед-Дін Румійський (1207 – 1273) – перський поет-містик.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 528 – 530.