16.11.1907 р. До В. М. Доманицького

Дорогий пане товаришу!

Ще 14.Х написав я був Вам маленький листок, та й лишив його у себе, не виславши задля його короткості. А від того часу на мене насіли такі клопоти, і гризоти, і роботи, що я не мав ані хвилини вільного часу, щоб подумати про новий лист до Вас.

Поперед усього скажу кілька слів про сумні досвіди, які Ви зробили з Романчуком. Отже ж, ані «», ані «» в «Вечерницях» не було, а про Романчукові варіанти Ви й самі сказали вірну думку, хоч декуди й хилитеся до його фантазій. Відки Ви взяли те, що Кониський надрукував вірш «» в 39 кн[изі] «Записок»? Адже там ані в кн. 33 нема й сліду її.

Нам трапилася, як Ви вже мусили завважити з присланих Вам аркушів нашого «Кобзаря», не менше немила пригода: наборщик наквасив собі деякі вже скореговані мною вірші «на потому», і так і надруковано аркуші без них. Тепер треба вирізувати та робити всякі штуки, аби полатати ті хиби. Романчуку я змив голову в останній книжці «Записок» за те, що так безсовісно одурив Вас своїми інформаціями.

Новинки: рукопис приказок Номиса з цензурними знаками є у Львові в бібліотеці Нар[одного] дому, в Імператорській] публ[iчній] бібл[іотеці] в П[етербурзі] під № F. III, № 108, лежить «Сборник пословиц, собранных 1858 – 1897 в Полтавской губ. и Запорожьи» 180 карток.

Мав би я до Вас деякі просьби антикварського характеру, та не знаю, чи можу Вас, зайнятого чоловіка, та й ще в погану осінню пору, трудити ними. Мені хотілось би мати літографовані лекції Сухомлинова та Бестужева-Рюміна про джерела і склад наших літописів, або коли є про се виклади (друковані чи теж літографовані) яких новіших спеціалістів. Між студентами, думаю, буде легко допитати або й купити такі речі. Був би Вам дуже вдячний, якби Ви могли здобути їх для мене, а вони мені потрібні для моєї «Історії укр[аїнської] літ[ератури]», яку я вже довів до Сковороди, але не важуся пускати в світ, не підкувавши її як слід.

І ще одна безлична просьба. Є там десь у Петербурзі українець генерал Алексеев (коли я не переплутав фамілію), у якого має бути копія оповідання про Уманську різню 1768 р., знята з якогось рукопису в Флоренції. Чи не можна би яким способом добути сю копію або хоч копію з неї? Я ношуся з думкою написати критичну історію сеї різні, для якої маю вже багаті матеріали.

Досить на нині. До Соболевського таки не ходили? Може, й ліпше, що не трудилися, я удамся до нього через адміністрацію академічних видань, до якої сьогодні ж заношу деякі свої прохання. А от якби Ви деколи зайшли до антикварень і заполювали на старі Ukrainika або на речі, причасні до нашої справи (старі річники різних «Маяків», «Нар[одных] чтеній». «Пчелу» Мікешина і т. п.), то наша бібліотека була б Вам дуже вдячна. Здоровлю Вас сердечно.

Іван Франко.

Примітки

Вперше надруковано: «За сто літ», 1930, кн. V, с. 294.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1066).

Романчуку я змив голову в останній книжці «Записок»… – У рецензії на працю В. Доманицького «Критичний розслід над текстом «Кобзаря» І. Франко писав:

«Доманицький оперся на невірні інформації, які достарчив йому д. Романчук щодо деяких публікацій Шевченкового тексту. Ті інформації доторкаються поезій «Чигирин», «Кавказ», «Холодний Яр» і подобають на якусь злобну містифікацію, якої мотивів я не берусь зрозуміти. Той же Романчук подав В. Доманицькому хибні варіанти також інших Шевченкових творів, друкованих у «Вечерницях» (ЗНТШ, 1907, кн. 5, 228 – 230. Бібл.).

Мені хотілось би мати літографовані лекції проф. Сухомлинова та Бестужева-Рюміна. – Йдеться про праці російського філолога, історика літератури і освіти Сухомлинова Михайла Івановича (1828 – 1901) «О древней русской летописи как памятнике литературном» (1856) та російського історика Бестужева-Рюміна Костянтина Миколайовича (1829 – 1897) «О составе русских летописей до конца XIV века» (1868).

…вони мені потрібні для моєї «Історії укр[аїнської] літ[ератури]». – «Історія української літератури. Часть перша. Від початків українського письменства до Івана Котляревського». За життя І. Франка був опублікований лише вступ під назвою «Теорія і розвій історії літератури» (ЗНТШ, 1909, кн. 3, с. 5 – 19, 20 – 45). Повністю вперше надруковано в т. 40 цього видання.

Став десь у Петербурзі українець генерал Алексеєв… – У листах В. Доманицького нема згадки про цю особу. В автографі коментованого листа дописано рукою В. Доманицького: «Вас[илий] Андреев[ич] Алексеев. Елисаветград».

Соболевський Олексій Іванович (1857 – 1929) – російський філолог-славіст, академік Петербузької Академії наук (з 1900 р.)

…«Маяк» – російський щомісячний літературно-художній журнал реакційного напряму. Виходив у Петербурзі (1840 – 1845).

«Народное чтение» – російський літературно-громадський журнал, який висвітлював переважно життя селян та міщан. Виходив тричі на рік у Петербурзі (1858 – 1862).

«Пчела» – російський щотижневий літературно-мистецький і громадсько-політичний журнал. Виходив у Петербурзі (1875 – 1878).

Микешин Михайло Йосипович (1835 – 1896) – російський скульптор. В 1876 – 1878 рр. був редактором-видавцем журналу «Пчела», в якому друкував свої статті, спогади і малюнки.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 335 – 336.