Сер. 10.1907 р. До В. М. Доманицького

Високоповажаний Добродію!

Дуже врадував мене Ваш лист зі звістками про спадщину Марка Вовчка. Я в своїм некролозі в «Літ.-наук. віснику» дійшов до тої самої певності, що вона сама писала по-українськи і володіла нашою мовою. Якби мали щось до публікації, то прошу в першім ряді мати на оці «Записки» та «Літ.-наук. вісник», наскільки не будете зв’язані іншими умовами.

Пише мені Ягич із Відня, що, вичитавши в «Вестн[ике] Европы» рецензію Житецького на Ваше видання Шевченка, просить прислати йому 2 примірники за гроші, а надто заявляє, що коли б видавці згодилися дати знижену ціну, то він узяв би зо 20 примірників для слухачів своєї семінарії. Будьте ласкаві, зробіть для нього се і або напишіть йому просто (Wien, Universität, можна й по-українськи), або через мої руки.

Вражий Романчук знов одурив Вас, що «» був друкований у «Вечерницях»; ані сліду нема, а з «» є лише перших 40 рядків.

Про п’яного Кирика не можу Вам нічого сказати: якась локальна приказка, певно, був якийсь усім відомий п’яниця Кирик у якімсь селі, де був Шевченко. Подібних локалізмів у приповідках багато.

Томик Марка Вовчка з «Листами», мабуть, вислав Вам уже Гнатюк; коли ні, то вишлю завтра. «Листів» справді лиш два.

Матеріали словарні Марка Вовчка я взявся б обробити й сам – се прошу мати на увазі. Казав мені Святитський, що сих вакацій був у Петербурзі, що в Імп[ераторській] публ[ічній] бібліотеці є якась велика збірка укр[аїнських] приказок. Забув номер, та, може, має винотований.

Щире спасибі за книжку Вашого критичного розбору. Із моїх праць сими днями вийдуть «Приповідки», тому другого перша часть (від Діточки до Кревні), незабаром вийде й друга часть листів Драгоманова, то вже не забарюся вислати Вам.

Чи не можна б там у Цвітковського (якому кланяюсь по старій пам’яті) віднайти якусь велику працю Драгоманова, яку він вислав був на його руки? Дуже б було інтересно.

Здоровлю Вас щиро

Ваш Іван Франко.

Шевченка мого видання досі готових 18 аркушів. Іде наперед, як рак з дріжджами!

Та чи маєте Ви перший том моїх приповідок? Адже ж у російській науці про них, здається, ніде й згадки не було.

Примітки

Вперше надруковано: За сто літ, кн. V, с. 293.

Датується орієнтовно на основі згадки про лист В. Доманицького від 12 жовтня 1907 р.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1067).

Дуже врадував мене Ваш лист зі звістками про спадщину Марка Вовчка… – лист від 12 жовтня 1907 р. (ІЛ, ф. 3, № 1029, с. 158).

Я в своїм некролозі… – «Марія Маркович (Марко Вовчок). Посмертна згадка» (ЛНВ, 1907, кн. 8 – 9, с. 381 – 384).

Пише мені Ягич з Відня. – Йдеться про листівку В. Ягича до І. Франка від 3 жовтня 1907 р. (ІЛ, ф. 3, № 1732).

…рецензію Житецького… – «Т. Г. Шевченко в новейших изданиях его творений» («Вестник Европы», 1907, т. IV, кн. 8).

…на Ваше видання Шевченка. – «Кобзар». Видання Общества имени Т. Г. Шевченко для вспомоществования нуждающимся уроженцам южной России, учащимся в высших учебных заведениях С.-Петербурга та Благотворительного общества издания общеполезных и дешевых книг (Спб., 1907).

Про п’яного Кирика… – У листі до І. Франка від 17 серпня 1907 р. В. Доманицький писав:

«Будьте ласкаві, дайте мені одповідь, що то за Кирик п’яний у «Марині» (стор. 404, петербурзьке видання). Це зв’язане з фольклором. Що воно власне? Мені дуже треба знати» (ІЛ, ф. 3, № 1629, с. 451).

Томик Марка Вовчка з «Листами», мабуть, вислав Вам уже Гнатюк… – Другий том тритомного видання творів Марка Вовчка (Львів, 1904), де надруковані «».

Матеріали словарні Марка Вовчка я взявся б обробити і сам. – У листі до І. Франка від 12 жовтня 1907 р. (ІЛ, ф. 3, № 1629, с. 158) В. Доманицький, сповіщаючи про те, що він впорядковує архів Марка Вовчка на квартирі у Богдана Марковича п Петербурзі, зауважував: «Приглядівся трохи більше до словарного матеріалу, що в паперах».

… казав мені Святитський… – тобто Свєнціцький Іларіон Семенович (1876 – 1956) – український філолог і мистецтвознавець.

Щире спасибі за книжку Вашого критичного розбору. – Йдеться про працю В. Доманицького « над текстом «Кобзаря» (К., 1907).

…сими днями вийдуть «Приповідки»… – Галицько-руські народні приповідки, т. II, вип. І. Діти-кпити. – «Етнографічний збірник», т. XXIII. Львів, 1907.

Цвітковський Юрій Юрійович (1843 – 1913) – учитель гімназії у Києві, член «Київської громади», один з редакторів «Киевского телеграфа», український громадсько-культурний діяч.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 334 – 335.