5.10.1910 р. До Адольфа Черного

Дорогий приятелю, шановний пане докторе!

Вашу кореспондентку я одержав у Криворівні, де пробував на вакаціях. Стан мойого здоров’я взагалі добрий, але обі мої руки вже третій рік знаходяться в стані безприкладної в історії медицини деформації, доконаної духовими рухами і сполученої з отворенієм слуху на духові голоси. Зрозумієте, що в таких відносинах усяка літературна праця була б утруднена, навіть коли б не було того безприкладного завзятого переслідування з боку ворожих духів, котрі протягом усього того часу, крім найрізніших способів мучення моїх рук, переслідували мене і переслідують досі ненастанним криком, що не перестає ані на хвилю, ані вдень, ані вночі.

Незважаючи на те, одначе, я не перестаю працювати, хоч мушу вибирати такі теми, які можна обробити, диктуючи. Так повстав, між іншим, мій «Нарис історії українсько-руської літератури», виданий накладом Українсько-руської видавничої спілки, якого примірник я вчора поручив вислати Вам із книгарні Наукового товариства ім. Шевченка.

Щиро бажаючи спричинитися в дечім до Вашого видання «Slovanskeho Přehledu», звертаюся до Вас із запитанням, чи не захотіли би Ви в своїм журналі помістити чеський переклад мойого «Нарису», який я для Вашого видання міг би подекуди, особливо в початкових розділах, розширити, а який у кінцевих розділах можна би значно скоротити, так що евентуально чеське видання, доконане відбиткою з Вашого місячника, могло би мати самостійний науковий інтерес. Не знаю, чи не могла би перекладом зайнятися п[ані] Ружена Єсенська, яка відома мені з гарного перекладу Шевченкових поезій. В разі Вашої згоди на сей проект, я просив би прислати мені рукопис чеського перекладу частями перед друком для доконання поправок і розширень.

Не знаю, чи можу звернутися до Вас з просьбою розвідати в комітеті для юбілею проф. Масарика, що сталося з моїми причинками, висланими для збірника на честь проф. Масарика, про котрих одержання я мав відомість під одного члена комітету. Коли би ті причинки не ввійшли до збірника, то, може би, Вам було можливо відібрати їх і опублікувати в своїм «Přehledi».

Остаюся з глибоким поважанням

Ваш щирий д-р Іван Франко.

Примітки

Друкується вперше за ксерокопією автографа. Лист писаний українською мовою в латинській транскрипції рукою сина Андрія. Автограф зберігається в приватному архіві проф. Й. Добіаша в Празі.

…помістити чеський переклад мойого «Нарису». – Відповідаючи на цю пропозицію, А. Черний писав, що реалізувати її не може в зв’язку з великим об’ємом праці. Він прагнув посприяти окремому виданню «Нарисів історії українсько-руської літератури до 1890 р.» чеською мовою, але й це йому не вдалося здійснити (див. «Слов’янське літературознавство», 1970, вип. 6, с. 100 – 101).

Масарик Томаш Гарріг (1850 – 1937) – чехословацький буржуазний політичний діяч, у 1882 – 1914 рр. – професор філософії Празького університету. В 1918 – 1935 рр. – президент Чехословацької республіки.

…моїми причинками, висланими для збірника на честь проф. Масарика… – Йдеться про статтю І. Франка: Moje styky s prof. Masarykem. – В кн.: Т. G. Masarykovi – k sedesatym narozeninam. Praha, 1911, с. 319 – 320. Текст українською мовою надрукований там же, с. 16 – 18.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 386 – 387.