Руський соловей

Іван Франко

«Народная лира» или собрание народных песней на разных угрорусских наречиях. Собрал и издал Михаил Андреевич Врабель. Унгвар, 1890

Ся невеличка книжечка, в котрій поміщено 188 пісень, не має яко цілість ніякої наукової вартості. Видавець д. Врабель помішав у ній пісні книжні, нові і старші, з піснями народними, зібраними в різних сторонах Угорської Русі.

Щодо пісень народних, то переважна часть поміщених тут пісень є вже в збірках Головацького і де-Воллана. Д[обродій] Врабель вменшив іще вартість своєї збірки тим (лишаючи на боці зовсім немудру правопись, що затирає особливості народних говорів), що при великій часті пісень не зазначив, де і від кого записані.

Та все-таки дещо цінне є і в тій збірці, головно ж цінна в ній збірка пісень бачванських русинів, т. є. того руського острова, що живе на півдні Угорщини, головно в селах Керестурі, Коцурі і ще кількох у Сремі. З тих сторін досі не було майже ніяких записів етнографічних, і для того д. Врабелеві належиться подяка за подання хоч невеличкої збірочки пісень бачванських русинів. Додамо, що пісні розкинені по книжці без ніякого порядку.

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1894, т. 1, кн. 2, с. 304.

Подається за першодруком.

Врабель Михайло Андрійович (1866 – 1924) – український педагог і фольклорист на Закарпатті; видав дві збірки пісень: «Руський соловей» (Ужгород, 1890) та «Угроруські народні співанки» (Будапешт, 1901).

Де-Воллан Григорій – російський етнограф XIX ст., видав кілька праць про культуру та побут Закарпатської України, зокрема «Угрорусские народные песни» (Спб., 1885).

Бачванські русини – так називають себе українці, вихідці із Закарпаття, які в середині XVIII ст. переселилися в Бачку (тепер автономний край Воєводина в Югославії).

Срем (Срим) – область в автономному краї Воєводина (Югославія), де живуть й українці. Звідси ще назва бачвансько-сремські русини.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1981 р., т. 29, с. 199.