«Wisła», 1894 р.

Іван Франко

Новий випуск «Вісли» [Том VIII. Lipiec, sierpień, wrzesień], оздоблений ілюстрацією, в якій зображена жінка із села Верхня Болозва Староміського повіту в Галичині, у розділі розвідок містить закінчення цінної праці Ант. Юшкевича «Литовське весілля з околиць Вельони» (Вільнюса) в перекладі з литовської Яна Карловича, далі – сім народних оповідань зі Старого Сонча, що їх записав Северин Удзеля (шкода, що пан Удзеля подає ці оповідання у своїх переробках, без збереження народного стилю і наріччя, й не подає вказівок, де вже друкувалися польські оповідання на цю ж тему).

Перлиною даного випуску є маленька за обсягом, але цінна розвідка д-ра Я. Карловича «Король Лір у нас», де подано тексти двох польських і однієї моравської пісень на тему, котра послужила Шекспірові за основу його безсмертної трагедії; подано тут і схожу оповістку з «Gesta Romanorum». Наприкінці статті автор просить усіх людей доброї волі надсилати йому нові варіанти цієї ж повістки чи в римованому, чи в неримованому вигляді.

Менш зрозумілим є для нас друкування у «Віслі» великого двотомного, досить грунтовного твору Черного «Міфічні істоти у лужицьких сербів» у перекладі Бр. Грабовського. Ця праця з’явилася 1893 року. Вона доступна кожному спеціалістові, а її переклад польською мовою не пояснюється жодними особливими потребами.

До великої колекції польських обрядів та весільних пісень додається новий причинок у праці Леона Лісовського «Весільні обряди у Шалайдах Кутнівського повіту», основна частина якої міститься у даному випуску. Хто ж візьметься за цілісне наукове опрацювання усіх польських весільних обрядів і пісень на зразок того, яке здійснив Волков з таким самим українським матеріалом? Завершує цей розділ багата географічна хроніка, яку ретельно зібрав Вл. Налковський.

Дуже цінна і ретельна студія Б.-В. Зегеля про хасидів і хасидизм порушує справу, у польській фольклористиці ледь розпочату, але варту найбільшої уваги з огляду як на важливість теми, так і на багатство матеріалів, яке дає фольклористові жидівська література.

У розділі розвідок знаходимо багато цікавих причинків, серед яких багатством деталей і новими темами вирізняються ті, що їх подає Е. Єленська. У розділі бібліографії З. Василевський звертає увагу на працю проф. Цибульського про харчування галицького люду, котрій ми влітку присвятили окрему статтю. Вл. Бугель завершує своє обговорення французької праці Волкова про весільні пісні та обряди українського народу, а Бр. Грабовський подає зміст нової праці чеського вченого Ченька Зібрта про історію і шляхи розвитку цивілізації. Наприкінці випуску знаходимо закінчення звіту Жмігродського про конгрес фольклористів з Чикаго.

Як бачимо, ця книжка відзначається великим багатством змісту.

Примітки

Вперше надруковано польською мовою у додатку до газ. «Kurjer Lwowski»: Tydzień, 1894, № 47, 19 листопада, s. 376, за підп.: Dr. Iwan Franko.

Подається за першодруком у перекладі.

Ант. Юшкевич. – Очевидно, йдеться про Людвіка-Адама Юцевича (1810 – 1846), польського письменника, автора праць з історії литовської культури.

Удзеля Северин (1857 – 1937) – польський етнограф, збирач фольклору (зокрема, на теренах Галичини), організатор етнографічного музею у Кракові.

Лісовський Леон – Очевидно, йдеться про Лісовського Леоніда (1866 – 1934), українського композитора і фольклориста. Писав симфонічні, камерні, вокальні твори. Автор «Опыта изучения малорусских дум» (1890).

Волков (Вовк) Федір Кіндратович (1847 – 1918) – український етнограф, археолог і антрополог. Йому належить фундаментальна праця про пісні та обряди українського весілля «Rites et usages nuptiaux en Ukraine» (1891).

Цибульський Войцех (1808 – 1867) – польський філолог і критик.

Бугель Володимир (? – ?) – польський літературознавець і фольклорист, представник антропологічної школи, підтримував зв’язки з Ф. Вовком і М. Драгомановим.

Зібрт Ченек (1864 – 1932) – чеський фольклорист, етнограф, історик літератури, видавець журналу «Česky Lid».

Наталія Тодчук

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 464 – 465.