2. Доісторичні часи

Іван Франко

Перша частина «Ілюстрованої історії України» проф. Грушевського містить на 46 сторонах огляд часів «до заснування Київської держави», а власне відомості про передісторичні часи в розділах 1 – 5, про передслов’янські населення території теперішньої України (греків, скіфів) – розд. 6 – 8, про початки слов’ян і спеціально про початки та устрій життя українського племені – розд. 9 – 16.

У вступнім розділі проф. Грушевський популярно, але не зовсім докладно поясняє, що таке історія народу, остільки недокладно, що в ряді т[ак] зв[аних] традиціональних джерел не згадує про пам’ятки поетичної творчості, в яких завдяки їх поетичній формі пам’ять про події та життєві відносини прастарих племен могла держатися без писаної традиції навіть сотки літ.

Говорячи про пам’ятки доісторичної культури на нашій території, проф. Гр[ушевський] ані в популярнім викладі, ані в просторім курсі не згадав про такі гідні уваги пам’ятки, як кам’яні будівлі в Уричі та Бубнищі в Східній Галичині та т[ак] зв[ані] печерні монастирі над берегами долішнього Дністра. Зазначу мимоходом, що зображені на ст. 25 «Ілюстрованої історії», рисунок 24, бронзові мечі з Комарник Турківського пов[іту], – не галицький виріб і не знайдений у Комарниках, а привезений туди з Угорщини, значить, із них не можна ще вносити, що в галицьких Карпатах була бронзова культура.

Занадто коротко, на мою думку, збув проф. Гр[ушевський] у популярному викладі пам’ятки глиняні т[ак] зв[аної] передмікенської культури (стор. 20 – 22), яка по дослідам, між іншими також нашого земляка, д. Ф. Вовка являється одним із найцікавіших прикладів мандрівки визначного культурного типу з долини Єфрату та Тігру на північ і захід, до Малої Азії, на Подніпров’я і до теперішньої Східної Галичини.

До передісторичних часів нашої території належить також та доба, що характеризується побутом на ній скіфів та покревних їм іранських племен. Ся доба тривала майже 1000 літ; на значнім просторі часу її освічують потроху свідоцтва грецьких істориків, зв’язані з розвоєм грецької колонізації на північних берегах Чорного моря. Проф. Гр[ушевський) присвятив сій добі дуже основно зроблений уступ у своїм просторім курсі «» (т. І, ст. 62 – 111). Сьому уступові відповідають у «Ілюстр[ованій] історії» два невеличкі розділи 7 – 8 (ст. 28 – 33), про які не можна сказати, щоб вони докладно передавали все важніше, що знаємо про ті часи з джерел. Проф. Гр[ушевський] уже в своїм просторім курсі значно скорочує свідоцтва джерел, а в популярнім викладі з тих скорочених свідоцтв подає головно анекдотичну часть. Задля важності сеї теми я подам у дальшім причинку сеї книжки оповідання Геродота про скіфів у перекладі на нашу мову з відповідним вступом.

Примітки

…нашого земляка, д. Ф. Вовка… – Вовк (Волков) Федір Кіндратович (1847 – 1918) – український етнограф, антрополог і археолог.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 47, с. 420 – 421.