К

Кабат – куртка, солдатський мундир

Кабза – гаман, капшук

Каблук – карлючка; дуга, частина кола

Кава – гава, ворона

Кавза – сором, неприємність, біда, нещастя; судова справа

Кавка – ворона; сива ворона

Кавція – грошова застава, запорука, гарантія, застава. Офіцери в колишній Австрії мали перед вінчанням покласти кавцію на забезпечення життя дружини

Кавчуковий – каучуковий

Кагал – єврейська громада; галаслива юрба, зборище

Кагальна каса – каса єврейської релігійної громади

Кадастр – опис і оцінка об’єктів, зокрема, земельних володінь, що підлягають оподаткуванню; опис чого-небудь, зведення відомостей про щось

Кадастральний доход – доход держави при передачі землі з одних рук в інші

Каденція – 1) закінчення, кінцівка; 2) скликання (суду, законодавчих зборів); каденція сейму – період діяльності сейму від виборів до виборів

Кадовб – велика діжка, колодязний зруб

Казальниця – підвищене місце в церкві, звідки ведеться проповідь, амвон

Казино – клуб військових, гральний будинок або ресторан з естрадою; тут: офіцерський клуб

Казня – тюремна камера, келія

Кайстровий – повстяний

Какографія – тут: поганий правопис

Каламанція – клопіт, нещастя, скандал, заворушення

Каламітація – тут: невдалий твір

Каланниця – хазяйка (іронічно), ледащо

Калапішник – телепень, шляпа

Каларепа – лайливий вигук, вульгарний дотеп

Калафіор – цвітна капуста

Кальварія – відпустове церковне свято; тут: Голгофа

Калюмнія – зневага, наклеп, обмова, наговір

Камаші – шерстяні онучі

Камедули – чернечий чин, суворо аскетичний

Камениця – мурований будинок

Камера – державне майно; тут: управа цісарських земельних маєтків у австрійській Галичині

Камеральний – казенний, державний; належний до «камери», тобто власності Габсбурзької монархії

Камеральщина – державні маєтки

Камізелька – жилетка, безрукавка

Камрати – товариші

Камуз – дрібні шматочки, друзки, шмаття, дрібне бадилля. Стерти на камуз – потрощити

Канафас – матерія, оксамит

Кандидат – помічник

Канонієць – пушкар, артилерист

Канонік – католицький соборний священик

Канонія – 1) гідність каноніка – сановника римо-католицької церкви; 2) його резиденція

Кант – 1) хвальна врочиста пісня духовного або світського змісту; 2) тут: гострий кут гори

Кантарик – вуздечка

Кантичка – релігійна пісня; колядка або збірник релігійних пісень (колядок); церковна пісня, книжечка з церковними піснями

Кантон – територіальна федеральна одиниця Швейцарії

Канцеліст – канцелярист, писар; службовець, референт адвоката, нотаріуса

Канціонал – збірник католицьких духовних пісень

Канюк – птах з родини яструбових

Каня – канюк, птах з родини яструбових, схожий на шуліку; шуліка – птах з родини яструбових

Капарство – нехлюйство, несумлінна робота

Капацитет – спроможність

Капеланія – садиба, де живе ксьондз-капелан

Капелянія – каплиця

Капітула – 1) кафедральний собор; 2) асоціація духівництва певної території, колегія духовних осіб; рада при єпископі, а також голові чернечого ордену в римо-католицькій та греко-католицькій (уніатській) церкві

Капка – краплина

Капорес – кінець, смерть

Капота – капот, давній верхній одяг, лапсердак

Каптувати – вербувати прихильників, залучати; прихиляти когось на свій бік; головувати, очолювати

Каптур – кобка, капюшон

Каптуровий (суд) – суд, що діяв в період після смерті короля до обрання його наступника

Капувати – схоплювати, розуміти

Капуза – капор, шапка, кашкет, головний убір; каптур (головний убір), плащ, накидка, капюшон; капюшон (на сутані католицьких монахів)

Капурес – кінець, смерть

Капуцин – член чернечого ордена

Капцан – бідняк, бідолаха, злидар (з ідиш)

Капшук – гаман у формі торбинки, що затягується шнурочком

Карб – зарубка, рубчик

Карбач – батіг

Карбувати – робити зарубку, позначку на чому-небудь

Карбульци – перекидом, перевертом

Карбулятися – качатися, перевертатися

Карк – потилиця, шия

Каркайло – ворон, крук

Кармазин – дороге темно-червоне сукно; одяг з цього сукна; густо-червоний колір; полотно червоно-рожевого кольору

Карнеоль – коштовний камінь

Карність – дисципліна

Карта – лист від офіційної установи

Картановий – картатий

Картеновий – картатий, клітчатий

Картка – листок (у книжці)

Карук (карюк) – столярний клей

Касарня – казарма

Касино – гральний будинок, ресторан з естрадними розвагами; казино, клуб; клуб військових; товариство,

Кастелян – сенаторський сан у Речі Посполитій

Кат’екзохен – особливо, виключно, передусім

Катанка – вишита сріблом жіноча кофта; вовняний верхній одяг, свита

Катаринка – рід музичного інструмента, на зразок волинки

Катаринкар – той, що грає на катаринці

Катастр – офіційний опис земель і будинків з визначенням їх прибутковості (для оподаткування) (кадастр)

Катастральний доход – доход держави при передачі землі з одних рук в інші

Катедра – головний костел у латинському обряді у певній місцевості

Катера – кліка, гурток, компанія

Катехит – вчитель релігії, так званий законовчитель, звичайно – піп

Катихит – законоучитель, священик, який викладав основи релігії в школі

Катрага – опудало

Катуляти – котити

Катуша – катування, мука, катування

Катуші – муки

Кафтолики – католики

Кашиця – дерев’яна чи кам’яна гребля, побудована для того, щоб вода не розмила берега

Каштелян – 1) управитель замку, 2) сановник сенату в Польщі, сенаторський сан у Речі Посполитій

Каяти – лаяти

Квадра – декада; фаза (місяця)

Квадранс – чверть години

Квалітативний – якісний

Квалітативно – якісно

Квантитативний – кількісний

Квапкий – поспішний

Кварантан – карантин

Кварта – міра рідини, тут – горілки; міра рідкої або сипучої речовини; кухоль

Квартант – квартальник

Кварцяний – той, що належить до кварцяного війська – найманого військового загону в шляхетській Польщі XVI – XVII ст., яке уряд використовував для охорони державних кордонів

Кваскуватий – чистий

Кватирка – тут: у значенні кухоль, місткістю чверть літра

Квестіонар – питальник, анкета

Квестіонари – списки питань для дослідження чого-небудь, анкети

Квестіонувати – брати під сумнів, тут: ставити під сумнів

Квестія – питання, проблема

Квит[а] – квитанція

Квитаруш – квитанційна книжка

Квієтизм – пасивне містико-споглядальне ставлення до дійсності; пасивність, прагнення до безтурботності; споглядальність

Квієтистичний – тут: споглядальний

Квітувати – звільнятися

Квота – певна сума чогось; частина, норма

Келар – келійник, служник ігумена, архієрея, ієромонаха; чоловік, який живе у келії, у скиту

Келеф – топірець

Кель – капуста

Кеп – дурень

Керат – привід, пристрій

Керкермайстер – начальник в’язниці, тюремник

Кермаш – керманич

Керничний – криничний

Кертиця – кріт; кротиця

Кертичина – земля, вирита кротом

Кертичини – нагорнуті купи землі

Кесар – титул імператорів Стародавнього Риму, володар, монарх

Кибалка – жіночий головний убір у формі півмісяця

Кибель – відро, цебер (параша); дерев’яне відро

Киблювання – випорожнювання кибля

Кивот – божник, рама або шафка зі скляними дверцятами для ікон; дерев’яна скринька на церковному престолі, де зберігаються святі тайни; божник (кіот)

Кикоть – залишок відрізаного пальця, руки, ноги, а також нерозвинута рука, нога

Кимак – колода, дубок, обрубок, уламок дерева, палиця, дрючок, шматок дерева, поліно

Кимаччя – паличчя

Кимвал – цимбали, музичний інструмент

Кип’ячка – неочищена нафта

Киптар – вид короткого кожушка без рукавів

Кират – кінна молотарка

Кирата – кінна молотарка

Кита – прикраса з пір’я, пучок півнячих пер

Кичера – верх гори; гора, що вся, крім вершини, вкрита лісом; лісиста гора з голим верхом

Кичеренок – сустав, суглоб; пальцевий суглоб

Кількоро – декілька

Кіновар – червона фарба

Кіот – божник, рама або шафка зі скляними дверцятами для ікон

Кіп – образ

Кірець – стара польська міра сипучої речовини; розмір її неодноразово змінювався. Галицький корець першої половини XIX ст. дорівнював 123 літрам; міра ваги, дорівнює 6 пудам, або 96 кг (корець)

Кісно – корисно

Кітвиця – якір

Кітка – кішка

Кітлик – котел, бак

Кітловина – котлован, улоговина

Кітуся – тітуся, тітонька

Кішниця – плетений хлівець

Кладеничка – копиця хліба на полі в 15 – 20 снопів

Клака – клоччя

Клаки – аплодисменти; шанувальники, хвалителі; ті, що аплодують

Кламливий – брехливий

Кламри – дужки

Клапаня – зимова тепла шапка переважно з хутра, з «склепами» на вуха; хутряна гуцульська шапка; шапка-ушанка

Клапатий – пейсатий, нікчемний

Клапач – невдаха, безталанний

Класи – оцінки; повиносити добрі класи – отримати добрі оцінки

Клаузула – тут: правне застереження

Клебаня – обійстя попа (замість «плебанія»)

Клебук – гущавина

Клевець – молоток

Клеврет – товариш, побратим, співбрат, прислужник

Клейноди – коштовності, самоцвіти; ознаки влади, регалії (клейноти)

Клемезити – клеїти, ліпити докупи; майструвати

Клень – головень, риба з породи коропів

Клеопа – тут: пророк

Клепаня – зимова тепла шапка переважно з хутра, з «склепами» на вуха (клапаня)

Клепати – тут: хлопати

Клепсидр, клепсидра – водяний годинник у давніх народів Сходу, Греції, Риму

Клепсидра – водяний або пісочний годинник

Клептати – говорити те саме, нарікати на щось

Клерик – духовна особа

Клец[ь] – колода, брус

Кли – ікла

Клиїк – каша

Клики – клоччя

Клир – у християнській церкві сукупність священнослужителів

Клирошанин – чин уніатського духовенства

Клієнтеля – клієнтура

Клінне – стояти на колінах

Клір – загальна назва служителів культу певної церкви

Кліть – комора, хатина

Кломб – клумба

Клош – абажур

Клусом – риссю

Кльоц – брус, колода; окоренок (дерева)

Клюг, клюга – вістря, наконечник списа

Клюка – викрут, хитрість

Клюмпа – гурт, коло

Клюска – кльоцка, галушка

Ключ – територіально-господарська одиниця великого поміщицького володіння (латифундії), яка мала свою адміністрацію. До складу ключа входили декілька фільварків, сіл або хуторів, що становили один поміщицький маєток

Ключа – гурт

Ключка – зачіпка, причина

Клябра – скоба

Клявза – гатка, шлюз

Кляйстер – клей

Клякати – ставати навколішки

Клякнути – ставати навколішки

Клямерка – дужка, клямка

Клямка – ручка дверей

Клямра – скоба, гак, пряжка

Клямри – дужки

Кляпи – вуха на шапці-ушанці; клапани, вентилі

Клярування – висвітлення, з’ясування, прояснення

Кляса – клас

Клячати – стояти на колінах (нерухомо) (клячети, клячити, клячіти)

Кляштор – католицький монастир

Кметь – селянин; холоп, слуга, упосліджений; старовинна назва селянина, хлібороба (кмет)

Кмітувати – зауважити, помітити; пильнувати, доглядати

Кнайп[а] – шинок, кав’ярня

Кнайповий – від кнайпа – дешевий ресторан, кав’ярня, пивниця

Кнайпувати – просиджувати в трактирах, ресторанах тощо

Кнастер – різновид люлькового тютюну

Кнороз – кнур

Кньох – вайло, тюхтій, телепень

Кнюх – вайло, тюхтій, телепень

Коадьютор – помічник єпископа, який виконує обов’язки єпископа в разі його хвороби

Коб, кобель – корзина, кошель

Кобеля – великий кошіль; кошик; кошик із рогозу

Кобильниці – дерев’яні козли

Кобильниця – пристрій, на якому ріжуть дошки

Кобіта – жінка

Коблик – різновид дрібної річкової риби родини коропових

Ковб – колода

Ковбель, ковблик – риба пічкур (піскар)

Ковбиця – 1) колода, на якій рубають дрова, пень дерева; 2) отвір у печі

Ковбки – невеликі колоди

Ковбок – колода

Коверта – конверт

Ковнір – комір

Ковтати – стукати

Ковтки – жіночі сережки

Когут – півень

Кожушник – ремісник, що виготовляє речі з хутра (тут: у переносному розумінні)

Козидра – козолуп

Козуб – тут: корпус карети

Коінциденція – збіг обставин

Кокурудз – тут: жандарм

Колатор – фундатор церкви

Колаціонувати – звіряти, зіставляти, вичитувати

Колвек (частка) – небудь

Колиба – гірська хатина, городжена або збита із дощок, переважно для чабанів; курінь у горах, збитий із дощок

Колійка – залізниця; черга

Колія – тут: залізниця

Колодач – великий ніж із дерев’яною колодкою

Колоддя, колодка – висячий замок

Колодка – замок

Колоквіум (colloquia) – співбесіда викладача з учнем

Коломна – колона, стрій

Колона – кіл, кілок

Колонський – кельнський

Колопні – коноплі

Колувати – рухатись по колу

Колумна – колона

Кольба – приклад рушниці

Кольбек, кольвек – не-будь, коли-кольбек – коли-небудь

Кольпортаж[а] – поширення, продаж преси на рознос; розповсюдження, розпродаж книжок

Кольпортер – людина, яка розносить газети; продавець періодики

Кольпортований – поширений

Кольпортувати – поширювати, розповсюджувати

Колюмна – колона

Колюмнада – колонада

Колятор – особа, яка внесла кошти на спорудження костелу, або її нащадок; поміщик, що рекомендував священика на парафію

Коляторка – тут: поміщиця

Ком’яга – видовбаний човен

Комасація – 1) землевпорядження, з’єднання кількох ділянок землі в одну; 2) землеустрій

Комашня – обід для кумів, поминки

Коменда – військова одиниця, загін

Комерс – 1) комерція; 2) товариський вечір; вечірка; банкет після якоїсь урочистості

Коминар – сажотрус

Комірне – плата за найману кімнату, куток, піти в комірне – стати квартирантом

Комірник – 1) квартирант 2) селянин, що не мав власної хати; особа податкових станів, яка не мала власного господарства, а жила в помешканнях хазяїв

Комісняк – черствий, грубого помолу житній хліб

Комітат – адміністративний округ (в Угорщині)

Коміть – сторч; коміть головою – вниз головою

Коммоції – тут: рух, фізичні вправи, прогулянки

Комора – в окр. випадках: хата, кімната

Комора цлова – митниця

Коморник – судовий екзекутор

Коморувати – жити в комірнім

Компанія – рота

Компендій – стислий виклад якоїсь думки, дослідження

Компендіум – короткий, стислий виклад основних положень

Компендія (компендіум) – короткий стислий виклад основних положень дослідження чи твору, невдала еклектична композиція

Компетент – 1) законний претендент (на якесь майно); 2) належний, відповідний, досвідчений у певній галузі; 3) повноважний, повноправний у розв’язанні якоїсь справи; той, хто має право на вирішення якоїсь справи; тут: обсяг діяльності, признаний за якоюсь особою

Компетовання – тут: конкурс

Компетування – старання про щось, змагання

Компланація – угода про порозуміння у справі, процесі, акт згоди

Комплет школи – штатний комплект школи, установлене число осіб

Комплетний – цілковитий, повний

Комплікація – ускладнення, додаткові труднощі

Комплікований – заплутаний, змішаний

Комплікувати – ускладнювати, заплутувати, змішувати

Комплікуватися – ускладнюватися

Компутовий – регулярний

Комунікат – повідомлення

Комунікація – сполучення

Комунікує – спілкується

Конар – гілляка, що росте від стовбура; груба гілка; відгалуження стовбура

Конаристий – гіллястий

Конарище – товста гілка

Конарі – галуззя, гілки

Конва – відро

Конвенанс – етикет, правила поведінки

Конвенанси – правила поведінки добре вихованих людей

Конвенієнція – домовленість, згода; договір, традиція, умовність, дотримання загальновживаних правил

Конвент – монастир

Конвентикль – збори, зібрання

Конвенціональний – 1) зумовлений звичаями; 2) повсюдно прийнятий етичними нормами; 3) відповідний до угоди, загальноприйнятий; тут: традиційний; 4) умовний або домовлений про щось; договірний, той, що належить до конвенції – угоди

Конвенціональність – 1) буденність, звичайність 2) умовність, відповідність усталеним традиціям

Конвенція – угода, умова, укладена між окремими особами, трактат, що укладається між державами

Конверзація – розмова, бесіда

Конверсаційний – розмовний, діалоговий

Конверсація – бесіда, розмова

Конверсія – зміна порядку сплати боргу, облігацій, позики

Конвертіти – неофіти

Конвертувати – цінні папери заміняти на інші, нижчепроцентові; проводити конверсію

Конвікт – гуртожиток, пансіон; інтернат для учнів школи або колегіуму із досить суворим статутом; те саме, що й колегіум; тут: учбовий заклад при монастирі, де учні вчаться на кошт монастиря

Конгрегація – у католицькій церкві об’єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована одному статутові

Конгруа – грошова допомога, що призначалася старим священикам за вислугу років; мінімальна оплата священикові; платня духовенства; платня католицьким священикам; посадовий оклад католицького духовенства; посадовий оклад римо-католицьких і греко-католицьких (уніатських) священиків; постійна платня католицьким священикам

Кондак – різновид церковного співу; церковна пісня в честь релігійного свята

Кондеканальний – з того самого деканату

Кондемната – обвинувальний вирок за нез’явлення на судовий розгляд

Кондиція – договір, передбачені умови

Кондуїта (кондуїт) – журнал із записами про поведінку учнів у навчальному закладі, записник

Конексія – 1) зв’язок, з’єднання, поєднання; висновок; 2) (моральний) обов’язок; 3) склад (граматичний)

Конечний – необхідний, обов’язковий

Конечність – крайня потреба, необхідність

Конклюзія – висновок

Конкомітація – доручення

Конкомітований – уповноважений для полагодження справ і виконання ухвал

Конкордат – ухвала

Конкордія – інструкція; тут: нормативна ухвала папи римського

Конкубінат – фактичний шлюб, що його юридичному оформленню перешкоджала класова або економічна нерівність подружжя

Конкуренція – тут: витрати віруючих на утримання костьолів або церков і утримання парафіяльних будинків

Коновка – 1) відро; 2) висока, здебільшого звужена вгорі кварта

Коновки – відра особливої форми, у яких носять воду

Конопадити – намовляти, підбурювати

Консеквентний – послідовний, витриманий, прямолінійний

Консеквентно – послідовно, витримано

Консеквенція – висновок, результат, наслідок, послідовність, прямолінійність

Консекрація – висвячення, посвячення (наприклад, в єпископи)

Консиліар – радник

Консисторія – судово-адміністративний орган управління при єпископі, митрополиті і т. д.

Конскрибент – особа, що внесена в список, опис або пішла на службу в армію

Конскрипційний – списковий

Конскрипція – 1) виклад, перепис, опис, список 2) у 18 – 19 ст. засіб комплектування військ, заснований на загальній військовій повинності з правом відкупитися або замінити себе іншим

Консорція – об’єднання кількох підприємців чи банків для здійснення певного господарського наміру, товариство на паях; товариство, об’єднання

Конспірація – змова, потайна організація

Констеляція – 1) збіг обставин; 2) взаємне розташування небесних світил, що служить основою для астрологічних висновків; 3) сузір’я; 4) розбіжність, боротьба думок; 5) угруповання

Констернація – збентеженість, розгубленість

Конституанта – установчі збори для прийняття змін в конституції

Консумент – споживач

Консументи – споживачі; тут: спрощені переробки

Консумувати – їсти, приймати їжу; вживати

Консумуючий – споживаючий

Консумційний – споживчий

Консумція – споживання

Контемплятивний – споглядальний

Контент – задоволений

Контентний – задоволений

Контентувати – задовольняти

Контетувати – задовольнятися

Контетуватись – задовольнятись

Контина – каплиця, місце для моління

Континуатор – той, хто продовжує договір

Конто – рахунок

Контовий – стосовний до банківського рахунку

Контрадикторний – суперечливий

Контрасигнований – стверджений підписом, завізований

Контрафакція – підробка; самовільне відтворення або розповсюдження твору без дозволу автора; самовільне поширення твору, плагіат

Контрибуційний податок – податок, призначений на воєнні цілі

Контрибуція – тут: поземельний податок, що розподілявся між маєтками даної округи

Контроверсія – аргумент, положення проти чогось, когось; розходження, суперечка, спірне питання, вчені суперечки

Конферувати – 1) збирати в одне місце; 2) передати

Конфесійний – належний до певного релігійного напряму, церковний, віросповідний, релігійний

Конфесійність – вчинки і мислення, зумовлені приналежністю до певної релігії, віросповідання

Конфесіонал – віроісповідник

Конфесія – віросповідання; церковне утримання

Конфесьонал (канфесіонал) – віроісповідник

Конфідент – таємний агент

Конфідентний – таємний

Конфірмація – 1) затвердження судового вироку у вищих органах; 2) перше причастя у католиків

Конфіскат[а] – конфіскація; вилучення з обігу друкованих творів

Конфратерія – братство, стосунки, зв’язок

Конфрати – однодумці

Конфузія – замішання, заплутаність, збентеженість

Концепіст (конципіст) – службовець, референт адвоката, нотаріуса

Концепт – вигадка, задум, план, фантазія, думка, гадка, міркування, ідея, поняття, начерк, формулювання

Концептовий – канцелярист

Концептовий практикант – канцелярист-практикант

Концесія – 1) дозвіл на організацію підприємства чи ведення заняття; 2) поступка, згода, дозвіл

Конципієнт – дрібний чиновник у системі судочинства; практикант у адвоката; референт

Конципіст – канцелярист, урядовець; стажист, нижчий чиновник

Конюший – стайничий

Кооптований – введений, добраний

Копа – шістдесят яких-небудь предметів

Копаниця – викопане з коренем скривлене дерево, вживане на полози до саней, закривлений дрюк

Копанка – дорівнює 56,25 кв. ліктя

Копати – бити ногами

Коперта – конверт

Копіст – переписувач (копіїст)

Копнути – вдарити когось (ногою); штовхнути

Копняк – удар ногою

Копотіти – переходити, перебігати; стукати, тупати, бігти дрібними кроками

Копула – баня церкви, купол

Кордюк – 1) великий гедзь; 2) нарив на язику

Корепетитор – те саме, що й репетитор

Корепетиція – репетиторство

Кореспондентка – тут: поштова листівка

Корець – 1) металевий або дерев’яний кухоль чи ківш із держаком; 2) міра ваги, дорівнює 6 пудам, або 96 кг (стара міра сипких тіл, дорівнює 100 кг, центнер); 3) стара польська міра сипких тіл, розмір якої багаторазово змінювався. Галицький корець першої половини XIX ст. дорівнював 123 літрам

Коритар – коридор

Корито (річки) – річище

Корінні інвентарі – перші австрійські господарські описи феодальних маєтків Галичини, складені у 1773 р. з метою стягнення податків та повинностей

Коріцматися – тут – виборсуватися

Коркоші – плечі; «взяти на коркоші» – взяти на плечі

Кормига – неволя, ярмо

Кормило – весло або кормове стерно, за допомогою якого керують судном, човном

Коровод – процесія, хід

Короводи – тяганина, клопоти, заходи; церемонії, ускладнення

Короводити – завдавати клопоту; зволікати

Королик – кропив’янка (птах)

Коромола – крамола

Коронка, коронки – мереживо

Коронковий – мереживний

Коронковий стрій – мережаний одяг

Коронний трибунал – трибунал, що діяв на території Корони, тобто польської частини Речі Посполитої

Корруптеля – підкупність, підміна

Корсаті (ноги) – від корса (полоз) – переносне – криві, скрючені

Корувати – знімати кору

Корумпувати – тут: використовувати в корисливих цілях, запродувати

Корц – міра ваги, яка дорівнює приблизно 100 кг (корець)

Корч – кущ

Коса – чорний дрізд

Косинер – польський селянин-повстанець, озброєний косою

Костити – лаяти, дошкуляти, колоти

Костур – груба палиця, милиця, що допомагає при ходьбі слабосилому

Котара – важка завіса, звичайно з парчі або оксамиту; завіса, штора

Котвиця – якір

Котерійний – гуртківський

Котерія – кліка, гурток, компанія, партія (в негативному розумінні)

Котора – ворожнеча, розбрат, чвари, незгода

Котрі-ді – які, окремі

Котурни – взуття типу сандалій з високими дерев’яними підставками під підошвами, яке вдягали античні актори для збільшення росту, надання величі постаті

Коц – груба вовняна ковдра; грубе вовняне однотонне вкривало; килим, ковдра

Коцур – кіт

Коч – коляска, бричка

Кочувати (дарабу) – проводити, вести

Кошара – 1) тут: огорожа, або будка над ямою, з якої добувають нафту; 2) тут казарма для робітників

Кошеля – сорочка

Кошиця – дерев’яна чи кам’яна гребля, побудована для того, щоб вода не розмила берега

Кошниця – тут: кошель, корзина; плетений хлівець

Кпи – насміх, брати на кпи – насміхатись

Кпини – кепкування, насміхи

Кпити – жартувати, глузувати, кепкувати

Краєзір – точка зору, погляд

Крайзамт – повітовий уряд

Крайобраз – краєвид; пейзаж

Крайсгауптман – начальник повіту

Крайсфізик – повітовий санітарний лікар

Крайчий – кравчий; придворний, урядовець високого рангу

Крак – восьминіг

Кракус – польський солдат легкої кавалерії (часів Варшавського герцогства)

Краса (змія) – барвиста, строката, плямиста

Красий – рябий, строкатий, барвистий, цяткований

Крати – грати

Кратка, крата – грата

Краткована – строката

Креатура – ставленник впливової особи

Креатури – витвори, створіння

Креації – твори

Креація – витвір, образ; тут – нове призначення, вибір

Креденс – буфет

Крезус – великий багач

Крейсамт – окружне управління

Крейцар (крейцер, кр.) – дрібна монета 1/100 ринського, на якій був чеканений хрест (крейц)

Крем – конечно, обов’язково, нараз, на всякий спосіб, так само, у будь-якому разі

Крем’янка – кресало

Кремінці – саморобні литі кулі

Креовано – створено

Креовати – створювати

Креперувати – бідувати, страждати; конати

Крепірувати – дуже бідувати; мучитися, страждати, конати

Крес – гвинтівка

Кресиль – кресало

Кретовина – земля, яку викидає кріт з нори на поверхню

Криж – хрест

Крижі – нижня частина спини, поперек

Крижка (меду) – стільник

Криївка – схованка, захисток, укриття, сховище

Крилошанин – священик високого рангу, член єпископської ради, церковного собору

Кримінал – в’язниця, тюрма

Крипта – заглиблення у печерах-катакомбах для гробниць; каплиця під храмом для почесних поховань

Крисак – капелюх

Крисак, крисаня – капелюх (повстяний) з широкими крисами

Крисаня – капелюх з широкими крисами, бриль

Криска – край, кінець, риска, лінія

Критик (несправедливий) – тут: закид, докір (несправедливий)

Кріль – тут: король

Кріс – гвинтівка, рушниця, вогнепальна зброя

Крітати – тріпатися, битися

Кроат – хорват

Крона – грошова одиниця Австро-Угорщини з 1892 р. – золоті монети номіналом у 20 і 10 крон

Крошня – вид сіті для ловлення риби

Кругай – беркут, орел

Круглі – кеглі (вид гри)

Кружалі – частина гончарного круга

Крутіж – прірва

Крухий – кам’яний

Крухо – скрутно, солоно, слабо

Круцифікс – хрест із розп’яттям

Круціата – переслідування

Крушнятися – ворушитися

Кститися – хреститися

Ктитор – церковний староста, засновник, фундатор

Кубан – хабар

Кубаня, кубань – ковбаня, глибоке місце в річці

Кубаняр – хабарник

Кубанярство – хабарництво

Кубрак – чоловічий верхній одяг

Кугель – коржик з крутого тіста

Куголь – коржик із густо замішаного тіста

Кужівка – пристрій для прядива (повісма)

Куйон – негідник

Кулитися – сутулячись, щулитися

Кульбака – сідло

Куля – костур, саморобний протез, милиця

Куляс – кривий; безногий; людина з костуром

Куляти – стояти

Кумпан – компаньйон, співучасник

Куна – 1) грошова одиниця і основа грошової системи стародавньої Русі до середини 14 – початку 15 ст.; 2) куниця, хутро з куниці; 3) тюрма

Кундсман – клієнт

Кунтентний – задоволений

Кунтуш – верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського і польського населення XVI – XVIII ст.

Кунтуші скраяти – дошкулити

Купервас – купорос

Купно – разом, спільно (з церковнослов.)

Куратель – опіка

Курателя – опіка, опікунство

Куратор – уповноважений особою або організацією та установою; опікун, призначений судом

Курація – лікування

Куренда – обіжник, циркуляр; розпорядження духовенству, видане церковною владою

Курмання – брудний одяг, лахи, лахміття, нужденне майно

Курсорія – обіжник, циркуляр

Курта – куртка

Куртак – короткий верхній одяг, куртка

Курти скроїти – дати прочухана

Куртина (в театрі) – завіса

Куртоізія – витончена ввічливість, люб’язність

Курувати – лікувати

Курульне крісло – в давньому Римі крісло для сановників

Кусік – той, хто кусається

Кустодія – охорона, нагляд, караул, арешт, в’язниця

Кустос – охоронець, хранитель певних культурно-історичних вартостей (книг, священних реліквій тощо)

Кутас – прикраса у вигляді китиці на одязі тощо

Кутє – зубріння

Куфа – бочка з покришкою, діжка

Куфер – валіза, чемодан, скриня, скриня для білизни або одягу

Куферок – чемодан, скринька, чемоданчик

Куфра – валіза, кофр, скриня

Кухта – кухарчук, прислужник на кухні, помічник або попихач у кухаря

Кучити – сумувати

Кучма, кучемка – висока бараняча шапка; хутряна волохата шапка

Кушник – кушнір