Вступ

Іван Франко

Отся праця має задачу познайомити наших читачів із ліричною поезією релігійного змісту найстаршого культурного племені людського роду, вавілонців і ассірійців. Ся поезія, що стала доступна новочасній цивілізованій людськості тільки завдяки науковим відкриттям та дослідам другої половини XIX в., важна також для нас, українців, не тільки сама собою, як продукт прастарої цивілізації далекого від нас і чужого нам народу, але головно тим, що в ній мусимо бачити джерело того релігійного духу, який сплодив староєврейське письменство, доховане до наших часів у т(ак) зв(аних) біблійних книгах Старого завіту, а спеціально його поетичну часть, репрезентовану збіркою гімнів і молитов, що має назву «Псалтир» і якої авторство пізніша єврейська традиція приписала староєврейському цареві Давидові. Ся книжка мала величезний вплив на сформування того релігійного культу, що на єврейській основі виріс у могутнє дерево християнства, і в перекладі на церковнослов’янську мову мала також значний вплив на сформування душі українського народу.

Основою сеї праці служать головно студії німецьких ассіріологів, а власне монахійського професора Фріца Гоммеля [1], проф. Генріха Ціммерна [2] та Оттона Вебера [3], у яких зведено досліди й відкриття цілої генерації європейських учених та подано в німецьких дослівних перекладах тексти, яких вибір подаю тут у перекладі на нашу мову з відповідними поясненнями.

Порядкуючи матеріал відповідно до його змісту, трохи інакше, як його подають згадані німецькі вчені, я ділю зміст отсеї праці на чотири розділи. Власне в першому розділі п(ід) з(аголовком) «Сумерійці й семіти» подаю за Фр. Гоммелем огляд двох первісних рас, що зложилися на витворення вавілоно-ассірійської культури, і даю в перекладі зразки спеціально сумерійського письменства; в другім розділі п(ід) з(аголовком) «Написи вавілонських царів» подаю у перекладі ті написи, які, крім історичної, мають також релігійну та літературну вартість; у третім розділі йдуть «Молитви-заклинання», а в четвертім – «Покаянні молитви». Із багатих збірок молитовного матеріалу вавілонців та ассірійців я пропускаю спеціальні заклинання та ворожби тому, що вони звичайно не мають літературної вартості.

Примітки І.Франка

[1] Dr. Fritz Hommel, Geschichte Babyloniens und Assyriens. Berlin, 1885, поміщена в серії: Wilhelm Оncken, Allgemeine Geschichte in Einzeldarstellungen, Erste Hauptabtheilung, zweiter Theil.

[2] Dr. Heinrich Zimmern, Babylonische Hymnen und Gebete in Auswahl. Leipzig, 1905, у серії: Das alte Orient. Gemeinverständliche Darstellungen, 7 Jahrgang, Heft 3.

[3] Otto Weber, Die Literatur der Babylonier und Assyrier, Leipzig, 1907.

Примітки

…Найстаршого культурного племені людського роду, вавілонців і ассірійців. – Сучасна історична наука не поділяє думки про те, ніби аккадська культура в своєму розвитку передувала іншим культурам.

…Монаxiйського проф(есора) Фріца Гоммеля… – тобто мюнхенського. Названі тут джерела тепер застарілі.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 7 – 8.