Діонісій-кепкар

Валерій Максім

Переклад Івана Франка

Діонісій, тиран Сіракуз,

Був неситий грабитель храмів,

Та свої грабежі, кепкування з богів

Прикривати все вмів.

Як у Локрах ограбив він храм Прозерпіни,

Його флоту поніс добрий вітер попутний;

І до свого окружения він сміючися сказав:

«А грабитель храмів, мабуть, і між богами могутній!

Бачте, вічні боги, що не знають журби,

Мені щастя дають і для сеї плавби».

З олімпійського Зевса велів він зідрать

Величезний плащ золотолитий,

Яким Гелон, побідивши карфагенян,

Із добутого золота статую бога

У Олімпії дав оздобити.

Діонісій велів огорнути той божий патрет

Лиш плащем із овечої вовни,

Ще й знайшов собі до кепкування предмет,

Бистроумія повний.

«Золотий плащ уліті занадто важкий,

А взимі від морозу коробить;

Вовняний і зимою і літом однако свійський,

Свою службу все зробить».

З Ескулапа він бороду золоту зняв

В Епідаврі: «Нехай і не просить!

Не подоба, щоб син злоту бороду мав,

Як отець Аполлон ніякої не носить».

Велів також столи, срібні та золоті,

Із храмів виносити,

Особливо, що греки писали на них:

«Богам добрим», щоб ласки собі

У богів упросити.

«Коли добрі боги, – Діонісій мовляв, –

То не буде й мені за те кари,

Як на золоту й срібну монету велю

Я зужить їм жертвовані дари».

Велів теж забирать золоті статуйки,

Мисочки, тарілки та корони,

Що статуя богині побіди немов

Їх бажала услужно вручити комусь,

Держачи їх у правій долони.

«Адже я лиш беру, а зовсім не краду.

Бачте, як надставляє богиня!

Адже чинить вона се не лиш для виду,

І не дурником теж перед нею буду, –

Ну ж мене вона має за сина!»

За ті кпини йому за життя не було

Ніякіської божої кари,

Аж по смерті його, кажуть люди, зійшло

Аж на сина його всяке лихо та зло –

Може, й наслід небесної чвари.

Прогнаний з Сіракуз за батьківські гріхи

Чи по іншій причині

Він, бідуючи, вмер у Корінфі в якійсь

Непоказній хатчині.

Val[erius] Max[imus], [кн.] І, [розд.] 16, [уст.] 5.

27/ХІ.

Примітки

Автограф № 430, с. 385 – 387.

Діонісій Старший (431 – 367 рр. до н. е.) – правитель міста Сіракуз на острові Сіцілії.

Локри – йдеться про грецькі колонії у Південній Італії (епізефірські локри) з головним містом Локрос (Епізефіріос).

Гелон – правитель Сіракуз. У 480 р. до н. е. розбив карфагенські війська біля міста Гімери в Сіцілії.

Епідавр – місце, де стояв храм бога лікування Ескулапа (Асклепія).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 200 – 201.