На день 11 юлія 1875

Іван Франко

Хвилі щастя золотого,

Всі надії, думи, сни,

Пісні, втіхи серця мого,

Дні свободи і весни,

Все, все, що лиш завдячаю

Згадці про твою любов,

Я в день нинішній желаю –

Сто раз більше – тобі знов!

Ох, чи ти ще пам’ятаєш

Свого друга, світе мій?

Чи о тім коли згадаєш,

Що забрала мій спокій?..

Прости, що не можу дати

Жадного ти дару днесь! –

Ох, в одно лиш я багатий,

Но ти того не приймеш!..

Днесь не можу й серця свого

Дарувати вже тобі,

Бо твоє вно з часу того,

Як єм первий раз тя вздрів.

Примітки

Вперше надруковано М. Возняком у кн.: Іван Франко. Статті і матеріали. Збірник п’ятий, Львів. Вид-во Львівського ун-ту, 1956, с. 26. Зберігся автограф (ф. 3, № 1575). Це невеличка картка, під текстом вірша зазначено: «Ользі Рошкевич Іван Франко».

Подається за автографом.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 275.