Дочка мельника

Іван Франко

Над спіненов, шумнов Свічею

Не рожа рум’яна цвіте –

Доч мельника стала на тамі

І в гори Свічею гляде.

В тих горах, в тих чудних єй милий,

В тих чорних, дрімучих лісах

Ялицю пилит і рубає

На шумной Свічі берегах.

Коли і чи скоро він верне?

Чи красний із ліса прийде?

Чи скоро-то пришле у свати? –

То мислит дівча молоде.

А в мельника питель клекоче,

Вода на лотоках шумит.

«Гей, доню, а где ти? – зве мельник, –

До діла, – сиділа-сь досить!»

Но дочка лице над лотоки

Схилила і в воду глядит.

О Боже! – єй любчика тіло

Вода на лотоки тащит!

Посиніло личко рум’яне,

У груди смерековий сук, –

За ним вода котит підтятий

І трошка кровавий ботюк.

Валится вода по лотоках,

Скажено о колесо б’є, –

А мельник при питлі один лиш

Вчув крик і на доню зове.

«Гей, доню, а где ж ти? – зве мельник, –

До діла, – сиділа-сь досить!» –

Но доню не чути, – лиш хвиля

Б’є колесо, прище й шумит.

І виглянув мельник – і сплеснув

В долоні і з гора здубів:

Під колесом в хвилі два трупи

Кроваві і сині узрів.

Примітки

Твір із тієї ж одиниці рукописної спадщини І. Франка (ф. 3, № 258), автограф його записано на сторінці, зазначеній франкознавцями-текстологами як с. 1.

«Дочка мельника» є в рукопису другим номером циклу-диптиха, озаглавленого «Два трупи». При цьому номером першим (цикл розпочинається на с. 4) мав бути спочатку твір «Добош», якого тут записано лише два рядки (закреслені):

Ой Бескид шумит, – веснов пишаєся,

Ой в Бескид на лови Добош збираєся.

Після цього під першим номером уміщено баладу «Керманич», яка друкувалася у першій Франковій збірці «Балади і роскази», згодом – у збірці «Із літ моєї молодості». Факт уміщення «Дочки мельника» у названий цикл може мати значення для інтерпретації цього твору: що за «два трупи кроваві і сині», які побачив мельник, персонаж цього твору (мова про це – в останній його строфі)? – мельникової дочки та її коханого, лісоруба (як виходило б із автономного розгляду балади), чи трупи лісоруба та того «керманича» (із першого твору), який розбився, гонячи «дарабу» Черемошом?

Балада «Дочка мельника» написана, як і «Керманич», найімовірніше, 1875 р. Усі три згадані тут твори – «Керманич», «Дочка мельника» та «Добош» – дають підстави твердити, що на поезію раннього Франка мали вплив творчість Ю. Федьковича (можливо, й С. Воробкевича) та поезія німецького романтизму.

«Дочка мельника» з якихось причин випала з поля зору І. Франка, він за життя не звертався до цього твору (хоча можна припустити, що в іншому випадку міг би вмістити його в збірці «Із літ моєї молодості» чи завести у корпус недрукованих творів, який готував у 1914-1916 рр.).

Публікується вперше, за вказаним автографом.

Свіча – річка на Західній Україні, права притока Дністра, бере початок у Горганах, тече на північний схід по території Івано-Франківської та Львівської обл.

Микола Бондар

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 52, с. 95 – 96.