«O złe i dobre, które w sercu noszę…»

Іван Франко

O złe i dobre, które w sercu noszę,

Którego pragnę, a zyskać się boję!

Szczęściem twym – bole, a śmiercią – rozkosze;

Gdyś ty nie miłość, jakież imię twoje?

Jeżełiś dobre, czemu tyle znoszę?

Gdyś złe, czemu clę kocha serce moje?

Roskoszne bole, bolesne rozkosze? –

Gdyś ty nie miłość, jakież imię twoje?

Czemu ustawnie jestem niespokojny?

Nie mam spokoju – nie prowadząc wojny?

Chcę serca zinąd, nienawidząc swoje?

Chciałbym świat objąć dłońmi bezsilnemi,

Wznoszę się w niebo, a martwy na ziemi;

Gdyś ty nie miłość, jakież imię twoje?

О зле і добре, що в серці вас ношу я,

Яких я прагну, а дістать боюся!

Щастям твоїм є біль, а смертю – насолода;

Коли ти не любов, яке ж ім’я твоє?

Якщо ти добре, то чому я стільки зношу?

Коли ти зле, чому кохає тебе моє серце?

Розкішний біль і болісні розкоші! –

Коли ти не любов, яке ж ім’я твоє?

Чому я безперервно неспокійний,

Не маю спокою – не ведучи війни?

Хочу чужого серця – й ненавиджу своє?

Хотів би світ обнять безсилими руками,

Підношусь в небо, мертвий на землі;

Коли ти не любов, яке ж ім’я твоє?

Вперше надруковано у кн.: «Літературна спадщина. Т. 1. Іван Франко». К., Вид-во АН УРСР, 1956, с. 27.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 275 – 276.

Лист на сайт