2. Бубнище

Іван Франко

Встає променистеє сонце

З рожевої постелі мли,

І найперш на нашім Підгір’ї

Золоті його очі уткли.

Вершки, наче груди дівичі,

Проснулись – зітхнули – здрогли,

Росу, мов нагрудник перловий,

На ніжную зелень стрясли.

І враз рум’янцем облилися,

А ріки в споду, мов уста,

Нам’єтно нараз зашептали

До ясного любка-царя.

Но він з пурпурового ліжка

Зриваєсь, з розкішних обнять,

В дорогу, – гінці променисті

За тьмою наздогін біжать.

Вна темно лице своє криє

В долині й додолу паде

В чагарі та дебрі і млами

Густими вкриває себе.

Но що се за велет потужний,

Що гордо, мов ворог, підніс

Чоло своє темне до сонця,

А в землю по колінки вріс?

Чи привід се пітьми нічної,

Що з сонцем боротись забаг?

Чи велет предвічний заклятий

Тут, ставши скалою, застряг?

Погляньте на нього! Віками

Пооране сміле чоло,

Но декуди, зморшки щоб вкрити,

Вно з зелені маску вдягло.

Погляньте! Ось в камінній груді

Злий ворог діру му прошиб,

І око цікаве тривожно

В таємну втискається глиб.

І сонця промінчик з собою

Приносить у темну нору,

І в велета серце загляне

Крізь люту, глибоку діру.

І велета мислі відвічні,

І велета дії страшні

Читає закріплі, застилі

В холодній, скалистій стіні.

Примітки

Вперше надруковано у кн.: Твори, т. 13, с. 101 – 102. Умовно датується 1881 р.

Подається за автографом (ф. 3, № 215, с. 419).

Бубнище – , нині Долинського району Івано-Франківської обл.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 314 – 316.