Сійте більш

Іван Франко

1

Посіяли трішки – та й страшно:

Чи зійде?.. чи ще присівати?

Та сійте ж! – минає посуха –

Не дурно ж тим хмарам снувати…

Не дурно ж так дощиком пахне…

Он хмара згущається чорна,

Край неба весь скоро обгорне…

От блискавка блисне і грім як не трахне!

Не дурно ж так дощиком пахне!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Та хай би ж ся хмара і дурно пройде,

Нова після неї сильніша прийде:

Не дурно ж по небу тим хмарам снувати…

Не бійтесь, не бійтесь іще присівати!

Ой, як мало, як мало проснулось!

Хай би море скоріш сколихнулось!

Якби зміг да Перуном я зараз же стати,

В одну мить зміг життя б розбудить!

Якби зміг в свої руки всю силу зібрати,

Що в вас сонною й досі лежить –

Одна мить… Я б примусив вас жить!

Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1906, кн. 10, с. 12, за підписом Невідомий. Датується умовно 1906 р.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 358 – 360.