3. «Два панки йдуть попри них…»

Іван Франко

Два панки йдуть попри них.

На дітей блідих громадку,

На жінок отих марних

Кождий глипнув по порядку:

Відвернувсь один панок

І зітхає: «От бідацтво!»

Другий же за ним крок в крок

Покликає: «То лайдацтво!»

«Що лайдацтво?» – «Весь сей люд!

Рідний край на пшик міняє». –

«Ні, – відмовив перший, – тут

Винен той, хто їх спиняє».

«Не спинять їх? Всі підуть

Десь за синє море здуру». –

«Як же ж їм не йти, як тут

Всі до спілки дрем з них шкуру».

Розлучила нас юрба,

Та довгенько ще цікаві

Сперечались ті оба,

Де «лайдацтво» є в сій справі?

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1896 р., кн. 1, с. 13, під спільним заголовком «Сучасні образки».

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 266.