10. «Хоч хто і сто літ проживе…»

Іван Франко

Хоч хто і сто літ проживе

Безчесно, непоздержливо, –

Волів би день один прожить

У чесноті, в думках святих.

Хоч хто і сто літ проживе,

Без розуму блукаючи, –

Волів би день один прожить

У розумі, в думках святих.

Хоч хто і сто літ проживе

Ліниво, без енергії, –

Волів би день один прожить

У праці, в чеснім змаганні.

Хоч хто і сто літ проживе,

Про почин і кінець не дба, –

Волів би день один прожить

І тямить почин і кінець.

Хоч хто і сто літ проживе,

Премудрості не знаючи, –

Волів би день один прожить,

Пізнавши праведний закон.

Примітки

Вперше надруковано у кн. «Мій Ізмарагд», с. 26 – 28.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 193 – 194.