31. «На те птахам крила…»

Іван Франко

На те птахам крила природа дарила,

Щоб людськії сіті вони оминали;

На те людям книги мудрі укладали,

Щоб людськії страсті вони гальмували.

Бо людськії страсті різних різно зводять,

То нагло, то скрито, як злодій, приходять.

Одних непомірним гнівом надувають,

Других завидющим жалом затрувають;

Одного на підлу крадіжку наводять,

Другому розпусту смішками солодять;

Одних учать п’янства, що вводить їх в лютість,

А в інших прегорду наострять надутість;

Одних заставляють над грошем трястися,

А інших людською кривдою пастися;

Одних заставляють у танцях скакати,

А інших навчають день і ніч лежати,

Щоб тільки людськеє чуття обмежати.

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «Давнє й нове», с. 40. На с. 59 вказано, що поезія була продиктована 15 – 20 грудня 1910 р.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 193 – 194.