«Догорають поліна в печі…»

Іван Франко

Догорають поліна в печі,

Попеліє червоная грань…

У задумі сиджу я вночі

І думок сную чорную ткань.

І коли ж то той жар догорить,

Що ятриться у серці мені?

І чи скоро-то горе згасить

В моїм мізку думки огняні?

Ох, печуть і бушують вони!

Гризе душу й морозить нуда!

Кров кипить, і нутро все в огні –

Вколо ж мур і неволя бліда.

Я боротись за правду готов,

Рад за волю пролить свою кров,

Та з собою самим у війні

Не простояти довго мені.

18 нояб[ря] 1881

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Світ», 1881, № 3, с. 44 (цикл «З «Скорбних дум», II).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 48 – 49.