«Не покидай мене, пекучий болю…»

Іван Франко

Не покидай мене, пекучий болю,

Не покидай, важкая думо-муко

Над людським горем, людською журбою!

Рви серце в мні, бліда журо-марюко,

Не дай заснуть в постелі безучастя –

Не покидай мене, гриже-гадюко!

Не дай живому в домовину класться,

Не дай подумать ані на хвилину

Про власну радість і про власне щастя,

Докіль круг мене міліони гинуть,

Мов та трава схне літом під косою,

І від колиски аж по домовину

Жиють з бідою, наче брат з сестрою, –

Докіль життя тяжким нас давить валом,

На пні ламає силою страшною,

Докіль ще недосяглим ідеалом

Для міліонів ситість, тепла хата, –

Докіль на лицях сльози, ніби ралом,

Борозди риють, доки зимна крата

Тюремна руки путає робучі,

Мруть з голоду бездомні сиротята,

Пишаються під небом ті блискучі

Гнізда розпусти, зопсуття й обмани

І світ заражують, докіль могучі

«Стовпи» отруту ллють в народні рани,

Думки кують, для прихоті своєї

Люд трупом стелють люті тамерлани!

Ох, загніздись на дні душі моєї,

Важкая думо! Сильними кліщами

Стискай те серце, скоро б від твоєї

Схибнув я стежки! Ночами і днями

Шепчи над вухом: «Ти слуга нещасних!

Працюй для них словами і руками

Без бажань власних, без вдоволень власних»!

28 нояб[ря] 1883

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 35–36. Зберігся автограф (№ 193, с. 55–56), датований 18. Х 1883.

люті тамерлани – Тамерлан (Тимур-Ленк, 1336 – 1405) – славний середньоазіатський полководець. Тут його ім’я вживається як називне для безжалісного войовника.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 49 – 50.