«Місяцю-князю!..»

Іван Франко

Місяцю-князю!

Нічкою темною

Тихо пливеш ти

Стежков таємною…

Ніжно хлюпочеться

Воздушне море,

Так в нім і хочеться

Змить з серця горе.

Місяцю-князю,

Ти, чарівниченьку!

Смуток на твойому

Ясному личеньку.

Із небозвідної

Стежки погідної

Важко глядіть тобі

В море бездонне,

В людськості бідної

Горе безсонне.

Місяцю-князю!

В пітьмі будущого,

Знать, ти шукаєш

Зілля цілющого,

Зілля, що лиш цвіте

З-за райських меж…

Ох, і коли ж ти те

Зілля найдеш?..

16 іюля 1883

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 16-17, с. 261, під назвою «З нічних дум». У першому виданні збірки «З вершин і низин» вірш має назву «Вночі». Зберігся автограф (№ 193, с. 45).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 50.