27.11.1881 р. До І. М. Белея
| Нагуєвичі |
Коханий!
Шлю докінчення «Мислей о еволюції» і частку «Звірів». «Мислі» при кінці випали трохи слабше, ніж би-м був хотів, але, чень, і так вони зроблять своє. Хтів писати ще епілог, ну, але нехай на тім стане. Богу дякувати, що скінчено. У нас ось, почавши від суботи тамтого тижня, було братове весілля, ледве вчора (в суботу) скінчилося, раз у раз розтрясок був у хаті. Напиши, що там чувати у Львові, в якім виді дістав ти мій послідній лист (з «Бориславом»).
Я дістав статистику, прочитав «Stosunki ekonom[iczne] włościan», штука досить слаба, і, крім плати робітників, ледве чи мож буде що-небудь відтам скористати. До «Statystyki gminu» ще й не брався і не знаю, коли возьмусь. Герцен займає всі мої вільні хвилі, і я багато з нього користаю, – для вироблення поглядів на суспільно-політичне життя Європи – не Росії – єдиний чоловік. Перечитую тож «Кобзаря». Не можеш поняти, яке враження зробив тут другий том на наших людей, що у нас були в гостях. Я читав їм деякі дрібні штуки: «», «», «» і др. Просто поражені були, як могло на нашій мові бути щось таке написане! Переводжу потрохи «Мертві душі», – може, в четвер зашлю дещо.
З коректою другого листка «Фауста» пришли, коли мож, і надрукований перший лист, – може, будуть деякі помилки друкарські до справлення. Напиши, що буде в «Світі» і що з ним робиться. Звісти, які про що листи прибувають, особливо з заходу сонця. Шкода, що у нас словаря рос[ійського] путнього нема, – здав би ся до переводу «Мертв[их] душ». Ага, поглянь-ко в Верхратського термінологію ботанічну (в бібліотеці, сама горішня шафа, в заднім ряді наліво), як зветься по нашому зілля Hieracium, і поправ у статті про звірів, – не забудь!
Іно-що одержав твій лист. Жаль дуже, що Глад[илович] невдоволений, – я зовсім не мав на думці яку-небудь уловку, але не подавав ціни іменно для того, бо не знав, як та й що. Годися. Коли б можна по 10 з[лотих] р[инських] за лист, то би благодать; як не можна, то нехай і по менше, – думаю, що не згрішу, кладучи minimum 5 р. Пов[ість] Кон[иського] переділи – вона одна зайняла би весь н[оме]р. Зато, думаю, треба докінчити «Мислі о евол[юції]».
«Фауста» коректу висилай завсігди в неділю рано або в вівторок рано – я в середу приходитиму до міста і робитиму коректу. Чи ти дістав першу коректу? Коли передмова пропала, то будь ласкав видерти з великої книги, що я лишив у тебе, брульйон передмови і пришли мені разом з Гемпелевим виданням «Фауста», то я перероблю. Коли б друкувалися «Письма» в «Заре», то було б благо, – прийшло б пару центів. А не забувай, серденько, про бібліотеку!
Цілую тя. Твій Ів.
А до складення «Світу» зажадай двох зецерів! Чому не анонсують у «Ділі» «Фауста»? Чень би, вимів який цент?
Примітки
Вперше надруковано: журн. «Культура», 1925, № 2, с. 51 – 52 (публікація М. Возняка «З життя і діяльності Івана Франка в рр. 1881 – 1883»).
Датується на підставі згадки про братове весілля, яке скінчилося «вчора (в суботу)», тобто 26 листопада.
Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 921.
Шлю… частку «Звірів». – Йдеться про продовження статті В. Олеськова «Як розвивалися погляди людські на звірів», надрукованої в журналі «Світ», 1881, № 1 – 6, 8 – 9, 10; 1882, № 14 (2).
…поглянь-ко в Верхратського… – Тобто у словнику І. Верхратського «Початки до уложення номенклатури і термінології природописної народної», тт. 1 – 4. Львів, 1864 – 1872.
Пов[ість] Кoн[иського] переділи… – Мова йде про оповідання О. Я. Кониського «Мої давні знайомі. І. », яке друкувалось у «Світі», № 11-12 за 1881 р.
Коли б друкувалися «Письма» в «Зорі», то було б благо… – Йдеться про намір І. Белея та І. Франка друкувати Франкові «Письма из Галиции» в київській щоденній газеті «Заря» (виходила з листопада 1880 до листопада 1886 р.).
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 301 – 302.