22.03.1881 р. До М. І. Павлика

Коханий!

Передовсім о «Druk[arnię] Zw[iązkowej]». Ні ми, ні ті люди, що замовляли друк, їй нічо не винні, бо гроші (150 р.), котрі лежали в Кракові в суді і котрі взяв М[аньковський], покривають решту довгу. Так само гісера заплатили ті люди, а коли М. тут і там не повіддавав гроші, котрі получив, то скажіть, будьте ласкаві, що ми можемо на те порадити? Хіба, що би-смо хтіли заплатити noch einmal. M., з свого боку, не робить нічогісінько, щоб діло залагодити. Він міг би, в крайнім разі, сплачувати ті довги (до котрих признається) малими ратами з свого зарібку, ну, але як так не робить, то на то також нема ради. Він щирий чоловік, то правда, тільки трохи занадто легкодушний і п’янствує.

Біографії Ланге і Герцена нам не швидко буде треба, – з тим всім, як можете з часом зладити гарно, особливо Герцена, то дуже просимо.

Ви помиляєтесь, думаючи, що «Світ» не буде містити речей «практичних», т. є. о мові питань біжучих, суспільних і політичних. Ми й такі речі міститимем радо, тільки, розуміється, з належитим «задоглядом» на цензуру. А що досі їх не міщено, сьому лиш така причина, що не було кому писати. Нам говорено, що Ви ладите, чи зладили статтю про Джордано Бруно; може б, мож її надрукувати у нас, коли не друкується в «Громаді»? О тім, що «Світ» треба писати легше і ясніше, я з Вами зовсім згідний! та тут оп’ять тота сама завада: хто напише? Адже ж видите що пише тільки 2 – 3 люда. Впрочім, може з часом удасться зробити який поступ далі.

Який план з р. 1880 у Вас поновлено?

Ви, чень, не прогніваєтесь, що я в замітці про «Громаду» в «Світі» сказав о Вашій статті, що вона декуди невірна фактично. Се я сказав відносно до того, що Ви написали там, буцімто у Львові коло «Pracy» зав’язалася «вільна русько-польська федерація». Ви зле зрозуміли те місце в «Pracy», на котре покликаєтесь, а така замітка може накликати біду на львівських людей, коли б дісталась до знання поліції. Ніяка федерація (т. є. формальна, організована спілка) у Львові не зав’язалася, а в покликанім Вами місці редакція говорить тільки о потребі такої організації, ставила її яко pium desiderium, але не яко factum. Я прощу Вас в імені своїм і ред[акції] «Pracy» се місце в «Громаді» відкликати, о чім уже писав я й Д[рагомано]ву.

Навчитись кому-небудь зецерства буде тепер неможливо, бо Д[анилюк] сам і редактор, і наборщик «Pracy», і ніколи не має часу. За Ваші уваги на «Pracę» він не вгнівався, а тільки просить ще раз повторити Вам, що помилки в «Pracy», як Polska, pracownik і пр., були тільки помилками, т. є. походили з невідомості дописчиків, котрі часто і не таких ще речей не знають, з невідомості редактора, котрий нічого не знає, але не мають абсолютно ніякої принципіальної ваги, яку Ви їм приписуєте. Впрочім, мені здається, що й цілому прочому рухові в Галичині придаєте більше ваги, ніж він її має, бачите соціалізм там, де його нема або майже нема (в Косівщині), і з того відтак виводите багато такого, чого б не вивели при ближчім огляді самого руху. Впрочім, я тут не хочу судити. Робіть, як знаєте. Ваша «Вихора» тут загально подобалась, навіть таким людям, котрі недавно кричали на «голий реалізм» «Пропащого чоловіка».

Прощайте. І. Ф.

Д[обродієві] Подолинському перекажіть, що ред. «Pracy» і досі не відібрала грошей, пересланих для неї. Не знаю, пощо Ви переслали мені в листі квиток о висилці тих грошей, а не прислали самого переказу. На той квиток грошей відібрати не мож, і ред[актор1 відіслав його, як каже, назад і просить прислати переказ або стягнути гроші назад з пошти, бо незадовго пропадуть.

Здорові будьте! Ів.

Примітки

Вперше надруковано: Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876 – 1895). Зладив і видав Михайло Павлик. – Чернівці, 1910 р., т. 3, с. 410 – 412.

Дату вказано М. Павликом за відтиском поштового штемпеля на конверті [Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876 – 1895). Зладив і видав Михайло Павлик. – Чернівці, 1910 р., т. 3, с. 410].

Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 1495.

…в замітці про «Громаду» в «Світі»… – Йдеться про рецензію І. Франка на перший номер періодичної «Громади» «П’ятий рік українського видання «Громада» в Женеві» («Світ», 1881, № 3, с. 59 – 60).

Ваша «Вихора» тут загально подобалась… – Повість М. Павлика «Вихора» друкувалась у двох перших номерах періодичної «Громади» (1880, № 1; 1881, № 2), але не була закінчена, оскільки видання перервалося.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 279 – 281.