07 – 08.1881 р. До І. М. Белея

Коханий!

Отсе аж нині здобуваюсь на обширніший лист до тебе. Досі не було часу – робота в полі коло вівса, котра раз у раз перериває мені роботу коло «Фауста». В перервах ладив я переводи з Гете, котрі післав тобі, читав Гетеві драми, Рейнеке-лиса та Дарвіна. Книжка Дарвіна надто спеціальна і мало в ній такого, що би могло збудити загальніший інтерес; для того дуже тяжко буде зладити таке її резюме, котре б прийняли поляки. Але на всякий спосіб спробую.

Твій послідній лист дістав я аж у тиждень по його висилці і для того спізнивсь так дуже з відповіддю. Діставши лист, я сей час же сів до статті про «Громаду», котра, властиво, є тільки повторенням замітки Др[агоман]ова з невеликими додатками. Чи дальша книжка «Громади» ще не вийшла? Коли вийшла, пришли.

Посилаю тобі два перші уступи «Писем из Галиции». Цілість обіймати буде таких уступів зо 20, коли й не більше. Надіюсь щотижня постачати хоть по два уступи, і так ти й напиши в редакцію, до котрої се пошлеш. А шли, до котрої хочеш, тільки проси, щоб прислали для мене ті н[оме]ри, де буде друковано, а також най би написали свої уваги щодо того, чи відповідна для них ся стаття і чи та скільки потребувала б відміни в розкладі предмета проти того, як я зазначив у першім уступі. Ти би міг рівнобіжно з тим подавати огляд біжучих справ. Коли б було надруковано, шли мені. Також позволяю ред[акції] робити поправки язикові, бо, звісно, без блудів воно не пішло.

Приятелеві в Петербург напиши, що я швидко зладжу повість, об’єму около 2 листи печ[атних], котру буду просив го помістити в якім журналі («Вестн[ике] Евр[опы]», «От[ечественных] зап[исках]» або «Слове»). Чень би, було дещо грошей, та й главное, вступ до журналу, порука й на будуще. Повість писатиму по-московськи і якнайшвидше.

Чи календар «Pracy» буде виходити і чи треба для нього ескізу, о котрий просив Людв[ік]? Мені тут страх трудно на що-небудь здобутися – в голові пусто. Але якби треба, то все-таки мусив би-м зладити. Напиши, чи і на коли.

Мушу тобі розповісти, що мені тут радять зглядом моєї будущини. І вітчим, і ще деякі приятелі конче напирають, щоби-м кінчив школу, т. є. робив екзамени, і то іменно з філології; в тій цілі радять їхати до Відня й просити у цісаря veniam, щоби мя прийнято знов на яку казенну посаду, – там же мав би-м робити іспит і повертати відтам уже аж «готовим чоловіком». Хоть самі средства дуже мені противні, але ціль, бачиш, була б не зла. А в разі, коли б київські газ[ети] прийняли початок моєї статті, а також коли б удалося в петербурзькім журн[алі] помістити повість, я мав би які-такі авспіція удержатись у Відні. А притім бути в Відні мені б і так дуже хотілося. Так ото я вагуюся і не знаю, на яку ступити. Що там ви скажете на те? Ти, Пол[янський], Людвік і проч.?

Що з бібліотекою? Ти переніс її до себе?

На тім буду кінчив нинішній лист. Ще лиш деякі замітки о ділах. З того, що ти вперед мені прислав, можна б надрукувати допись «з села» К., тільки треба б її трохи переробити. Правда, штучка поверховна, але все-таки не зла: надто трохи белетристична, але відносини малює вірно, а, главное, чоловіка заохотиться.

З віршів Цезарка дуже мені вподобалась «Північна пісенька», котру переписану посилаю. Також переписану шлю другу його пісеньку, прочі слабші. А довша поема «Ссильний в гарячці» зовсім, бачу, не пригожа до печаті, хоть тема гарна. Може б, автор переладив на інший тон? Посилаю також дві думки власної фабрикації, – властиво не лірика, а філософія, nothdürftig in Poesie gekleidet.

А тепер просив би-м тя прислати мені, і то по змозі швидко, ось що:

1. «Діло» з статтею про ґрунтовий податок Навр[оцьк]ого.

2. Між моїми книжками (на самім споді в шафі між брошурами) вишукай неброшурований кусник п’ятого тому «Громади» («Дорога по Полтавщині» і проч.), де є стаття Онис[има] «П’янство і пропінація в Галич[ині]», і пришли також.

3. Крім того, дістань у ред[акції] «Батьківщ[ини]» брошуру Тарана о податку ґрунтовім. Се все потрібне буде для «Писем из Галиции», приложи ще й

4) бесіду Барвінського о економічн[им] стані Галич[ини], держану на вічу.

Крім того, пришли 5) 1-й н-р «Світу»;

6) дістань від Данилюка (через Людв[іка]) ті н-ри «Pracy», де була допись моя з Дрогобича про фабрику,

7) пришли також обі ті книжки «Правди» 1879, де був «Фауст», а іменно першу мою (з бібліот[еки], в середній полиці), де є мої поправки, а другу видобудь з друкарні.

Не забудь також «Антологію», о котрій я рад би написати статтю для «Світу» або й де далі.

Прощай і не забувай, о що прошу!

Іван.

Примітки

Вперше надруковано: журн. «Культура», 1925, № 2, с. 43 – 45 (публікація М. Возняка «З життя і діяльності Івана Франка в рр. 1881 – 1883»).

Датується орієнтовно за змістом (згадка про польові роботи, а також «Антологію», яка вийшла з друку близько 28 червня 1881 р.).

Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 918.

читав… Рейнеке-лиса – поему Й.В.Гете; пізніше І.Франко дав свою обробку цього сюжету у поемі «Лис Микита».

…ладив я переводи з Гете, котрі післав тобі. – Можливо, в цей час І. Франко переклав баладу Й. В. Гете «Наречена з Корінфа», надруковану вже після його смерті в 1932 р. (автограф – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 224), і «Вічного жида», про якого І. Франко згадує пізніше в листі до І. Белея від 12 жовтня 1881 р. Автограф цього останнього перекладу не зберігся.

…я сей час же сів до статті про «Громаду»… – Йдеться, очевидно, про розбір І. Франком другої книжки «Громади», про який він згадував пізніше у листі до М. Драгоманова на початку листопада 1881 р. і який так і не був опублікований.

Посилаю тобі два перші уступи «Писем из Галиции». – У журналі «Вольное слово», 1882, № 49, 51, під рубрикою «Письма из Галиции», надруковано статті І. Франка «Скрута на селі» та «Економічна політика уряду».

«Вольное слово» – газета ліберального напряму, що виходила в Женеві в 1881 – 1883 рр. за участю, а з січня 1883 р. – за редакцією М. Драгоманова.

…я швидко зладжу повість. – Такої повісті російською мовою І. Франко не написав.

Людвік – Л. Інлендер, польський прогресивний журналіст, співробітник «Pracy», товариш І. Франка.

…допись «з села» К. – Така допись у «Світі» не друкувалась.

Посилаю також дві думки власної фабрикації… – Очевидно, йдеться про поезії «Вічні питання», надруковані в журналі «Світ», № 8-9, с. 150, за підписом Мирон***.

Навроцький Володимир Михайлович (1847 – 1882) – український економіст-статистик, етнограф і публіцист демократичного напряму.

…стаття Онис[има] «П’янство і пропінація в Галичині»… – Йдеться про статтю В. Навроцького, вміщену в п’ятому збірнику «Громади» (с. 55 – 56).

Таран Харко – псевдонім Антона Дольницького. Йдеться про його працю «Новий податок ґрунтовий», 2-е доповн. видання, Львів, 1881.

…бесіду Барвінського,… держану на вічу. – Всенародне віче русинів, скликане «народовцями», відбулось у Львові 30 листопада 1880 р. В. Барвінський виступав на ньому з промовою «Цісар Йосиф II і руський народ».

Антологія – «Антологія руська. Збірник найзнаменитших творів руських поетів». Видання Товариства академічного «Дружній лихвар». Вийшла у Львові в червні 1881 р.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 285 – 287.