5. Бідність первісних уявлень
Іван Франко
На закінчення ще кілька заміток. З поданого повище збірника читателі легко можуть переконатися, що як, з одного боку, самі ті сили і явища природи, котрі в загадках під різними видами представляються, суть загалом всесвітні і всім народам на кожнім ступні розвою впадають в очі, так, з другого боку, суть вони дуже нечисленні (в наших загадках єсть тих «основних предметів» всього 20 на 66 загадок). Дальше також і число тих образів або символів, під якими в загадках сили і явища природи представляються, єсть дуже ограничене, так як ограничене було життя, а затим і убога була фантазія первісного чоловіка.
Таких – що виразимося терміном в нашім случаї не досить докладним – предметів comparationis находимо в наших загадках: 14 з світу звірячого і 12 категорій людських, разом затим предметів до порівняння 26 на 20 предметів порівнюваних і 66 загадок, від котрої цифри однако ж треба відтягнути 12 загадок не ясно анімістичних, в котрих дане явище не порівнюється з нічим, але попросту представляється яко наділене власним індивідуальним життям. Очевидна річ, що тих тут цифер не можна ужити до звичайного комбінаційного рахунку, бо в такім разі число комбінацій було б величезне; але ж треба зважати, що одне і те саме явище надається до порівняння заледво з кількома предметами, часом тільки з одним, а затим число комбінацій вже з самої природи діла мусить тут бути досить ограничене.
І так, найбільше число комбінацій має місяць (10), дальше йдуть: сонце (7), звізди (6), вогонь (5), небо і дим (по 4), ніч, вітер, хмара, роса (по 3), земля, день, мла, грім, дощ, сніг, мороз (по 2), вкінці блискавка, град і відголос (по одній комбінації). Не диво затим, що при такім ограниченім числі предметів загадки анімістичні мусять мати характер більше межинародний, загальнолюдський, більший процент їх мусить бути коли вже не однаковий щодо виражень і зворотів характеристичних, то бодай щодо засадничих виображень і символів. Жаль, що, не маючи під рукою збірників загадок інших, неслов’янських народів, ми не можемо того нашого твердження поперти фактичними доказами. Подаємо його затим наразі як гіпотезу, котра чейже вкаже іншим дослідникам, що живуть в щасливіших обставинах під взглядом нагромадження матеріалу, дорогу до дальшого слідження.
Язикова сторона тої групи загадок не представляє спосібності до ніяких значніших уваг, уже хоч би для того, що вони по більшій часті дуже прості, що майже нічого або дуже мало в них полягає на самих виразах, а зате все майже на протиставленні двох відмінних від себе світоглядів. Інші, пізніші і штучніші, загадки суть далеко цікавіші під взглядом мови і фразеології, але о них хіба вже колись іншим часом.
Примітки
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1980 р., т. 26, с. 345 – 346.