Гуцульські примівки

Іван Франко

Може, у жадної часті народу не розповсюджена так сильно віра в зносини поодиноких людей, знахарів, лікарів, ворожбитів і т. і. з надземними силами, як серед гуцулів. Майже в кожнім селі, звичайно розкиненім по горах, ярах і верхах, є кілька або кільканадцять голосних знахарів та примівників і примівниць, а деякі примівки знає мало що не кожний чоловік і жінка в селі.

Майже кожну слабість, пошесть і долегливість уміють тут лічити при помочі «примівок», сполучених з різнородними знахарськими обрядами. Не диво, що примівок живе в устах гуцулів велика сила і до кождої є багато варіантів. Знаючи наукову вартість тих пам’яток народної творчості, в котрих на старе міфологічно-поганське тло налягла груба верства християнсько-єретицьких (головно богомильських) поглядів, я подаю отсю збірочку примівок, списаних двома збирачами в селах, положених над Білим Черемошем і Путилівкою, а власне в Довгополі буковинськім і галицькім, в Полянках, в Конятині і Плоскій. Більша половина зібраних тут примівок записана о. Вас. Козарищуком, правосл[авним] парохом в Конятині (вперед у Плоскій); решту по моїй просьбі списав д. О. Галевич, нар[одний] учитель в Довгополі галицькім.

Збірочка о. Козарищука (всього 10 н-рів) була вже друкована в фейлетонах «Буковинских ведомостей» в н-рах 44 – 45 за 1895 та 2, 3, 7, 8, 23, 28 і 29 за 1896 р., на жаль, без заховання особливостей гуцульського діалекту, а декуди навіть з самовільними перемінами в тексті. От тим-то, передруковуючи за ласкавим дозволом о. Козарищука його збірку, я вважав конечним ще раз перевірити його записи, порівняти їх з дійсним гуцульським витвором і подати текст наскільки можна автентичний. За ласкаву поміч в тій нелегкій роботі складаю тут щиру подяку о. Іванові Попелеві, гр[еко]-к[атолицькому] парохові в Довгополі галицькім і д. Галевичу, учителеві там же.

Примітки

Вперше надруковано у вид.: Етнографічний збірник. Видає Етнографічна комісія НТШ. – Львів, 1898. – Т. 5. – С. 41, за підп.: Іван Франко.

Подасться за першодруком.

Довгополе буковинське – тепер село Довгопілля, Путильського району Чернівецької обл. Розташоване на правому березі р. Білий Черемош.

Довгополе галицьке – тепер село Довгопілля Верховинського району Івано-Франківської обл. 1898 р. тут відпочивав Франко й написав оповідання «Гуцульський король».

Полянки – тепер село Верховинського району Івано-Франківської обл. Підпорядковане сільській раді села Довгопілля.

Конятин – село Путильського району Чернівецької обл. Розташоване на правому березі р. Білий Черемош.

Плоска – село Путильського району Чернівецької обл. Розташоване по обидва береги р. Путили.

«Буковинские ведомости» – тижневик, виходив у 1895 – 1909 рр., орган політичного товариства москвофільського спрямування «Народная рада», редактор – В. Козарищук.

Попель Іван Йосипович (1850 – 1921) – греко-католицький священик, парох в селі Довгополе.

Алла Швець

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 116.