«Галицько-руська бібліографія XIX ст.»

Іван Франко

Власне, вийшов з друку 15 випуск (8 випуск другого тому) цінної праці п. Ів. Левицького, що видається під такою назвою. Випуск містить список видань від кінця 1871 і початку 1872 року. Усіх випусків буде ще 8, а потім автор розпочне видання біографічного словника галицьких русинів, відомих у літературі, освіті і громадському житті.

«Галицько-руська бібліографія XIX ст.», яку видає п. Левицький, швидко просувається вперед. Кілька днів тому вийшов, власне, 16 випуск, чи 9 випуск другого тому цієї цінної праці, що містить закінчення 1872, увесь 1873 і початок 1874-го років. Рахунок видань, опрацьованих до цього часу, дійшов уже до 1339. Найбільше місця в цьому випуску, як і в кількох попередніх, займає зміст часописів, в яких протягом 1870 – 1880 років умістилася вся літературна і наукова праця русинів.

Особливо важливим для тих літ, а власне від самого 1861 року, є опис змісту «Слова», яке, незважаючи на свої тенденції, довгий час було справді єдиним у Галичині посередником між руською інтелігенцією (хоча й пристосованою також до вузько партійних інтересів) і Європою. У статтях цього видання галицькі русини вперше прочитали кілька праць Костомарова, декілька новел Тургенева і т. ін. Шкода, що автор не подав (мабуть, не міг!) змісту кількох часописів, іноді дуже важливих, як, наприклад, «Страхопуда».

У кожному разі русини можуть тішитися цією працею, яка повинна і в партійних, і в цивілізаційних устремліннях сучасної хвилі бути для них необхідним порадником, адже виявляє найбільш наочно і хронологічно, що, коли й на якій ниві зроблено, що занедбано, а де звернено на манівці. Автор обіцяє, що ще цього року завершить свою працю, а потім негайно розпочне друкування іншої праці, так само важливої, яка значно доповнить дану, а саме біографічного словника письменників і відомих руських діячів XIX ст. Бажаємо йому в цьому щонайбільших успіхів.

«Галицько-руська бібліографія», яку видає п. Левицький, швидко просувається вперед. Останнього місяця з’явилися 17 і 18-й випуски, які містять список галицько- руських видань від 1874 до 1876 року. Цей список, укладений систематично і з великою працьовитістю, містить вже 1590 позицій. Автор має намір у середині наступного року закінчити свою працю, після чого розпочне видання бібліографічного словника відомих галицьких мужів-русинів. Бібліографія доведена до 1886 року і займе ще близько 102-аркушних випусків.

Примітки

Вперше надруковано польською мовою в газ. Kurjer Lwowski, 1890, № 96, 6 квітня, s. 5; № 147, 29 травня, s. 5; № 248, 7 вересня, s. 6, за підп.: Iw. Fr.

Подається за першодруком у перекладі.

… кілька праць Костомарова, декілька новел Тургенєва… – Часопис «Слово» друкував праці М. Костомарова «Две русские народности» (1863. – № 20 – 24, 26 – 33), «Мнение о малорусской письменности» (1882. – № 48, 49), «Гетьманство Выговского» (1884. – № 1, 2, 4 – 21), інші праці; твори I. Тургенева «Три встречи» (1871. – № 84 – 89, 91 – 95), «Первая любовь» (1873. – № 65-69, 71-84), «Призраки» (1873. – № 85-97).

«Страхопуд» – сатирично-гумористичний журнал москвофільського спрямування (виходив неперіодично), друкувався у Відні (1863 – 1868) та Львові (1872 – 1913). У різночассі його редагували С. Ливчак, В. Стебельський, С. Мончаловський.

Микола Легкий

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 234 – 235.