Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

Мислі о еволюції в історії людськості

Іван Франко


Примітки

Вперше надруковано в журн. «Світ», 1881, № 3, с. 53 – 55; № 4, с. 71 – 75; № 6, с. 107 – 109; № 7, с. 128 – 129; № 8 – 9, с. 151 – 154; № 10, с. 176 – 179; № 11 – 12, с. 203 – 206; 1882, № 14 (2), с. 247 – 248.

Заперечуючи об’єктивістський погляд на історичну науку як на «безсторонній» виклад емпіричних фактів, І. Франко обстоює принцип партійності історичної науки, тісного зв’язку між класовими позиціями історика та характером викладу й оцінки ним історичного матеріалу.

Головне завдання, яке ставив учений, полягало в обгрунтуванні погляду на історичний розвиток людства, що прямує до соціалізму. Природничо-науковим грунтом для такого погляду Франко вважав еволюційну теорію Дарвіна. Він уважно стежив за літературою, присвяченою дарвінівському вченню. Зокрема певний вплив на нього справила стаття С. Подолинського «Дарвінізм і громадівство», яка друкувалася французькою, сербською, німецькою мовами, а в січні 1881 р. була надрукована у першому номері «Громади» українською мовою.

І. Франко піддає критиці соціал-дарвіністські концепції, які переносили біологічні закони на явища суспільного життя. Вважаючи, що ідея Дарвіна про розвиток, який відбувається в природі, може бути поширена на людське суспільство, він, однак, переконаний, що стимули цього розвитку не однакові в живій природі й суспільстві. Якщо в першому випадку йдеться про біологічну боротьбу за існування, то в другому – про класову.

І. Франко вживає термінологію, запозичену з еволюційної теорії Дарвіна для характеристики процесів, що відбуваються в суспільному житті. Але при цьому слід мати на увазі, що ці терміни вживаються Франком не в прямому, а в переносному значенні.

У статті розглядається ряд актуальних філософсько-соціологічних проблем, зокрема питання про роль народу як рушія історії, про історичний прогрес людства, про соціальне коріння і функції релігії тощо. Франко піддає гострій критиці ідеалістичні теорії дегенераційного спрямування історичного розвитку, доводить неприпустимість ототожнення теорій сучасного соціалізму з «первісним комунізмом». Стаття яскраво характеризує революційно-демократичну сутність поглядів І. Франка, який зазнав на собі значного впливу марксизму.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 45, с. 76 – 139.