Факт до характеристики нашого шкільництва
Іван Франко
Не раз вже і досадними словами характеризовано систему, після котрої ведуться наші діла шкільні, тую нещасну систему, котра взгляди освітні, наукові, педагогічні ставить на другім або третім плані, а на першім зовсім що иншого. В кождій інституції один крок, схиблений від прямої дороги, потягає за собою й дальші схиблення; скоро раз підсунеться школі цілі для неї чужі і невластиві, то через те саме на розтіж розтвирається ворота всяким приватам і непоступові. Одно з другим в’яжеться нерозривно, так як наслідок з причиною.
От тепер і нам приходиться подати на суд прилюдний один факт, ярко ілюструючий цілу анормальність наших шкільних відносин. Факт сей тим більше заслуговує на прилюдну увагу, що дотикає женщини, учительки ревної і спосібної, щирої русинки, котра і на іншім полі дала вже пізнатися ширшій громаді, – дотикає молодої і не посліднім талантом обдарованої писательки Юлії Шнайдер.
Від трьох літ занимала панна Шнайдер посаду молодшої учительки при 5-класовій школі в Бібрці. Справді мученицької витривалості потрібно було, щоби перенести всі ті труди і прикрості, які вона перенесла в тім часі. Провадячи сама одну класу (посліднього року 4-ту), а крім того, подаючи дівчатам всіх клас науку шиття, працюючи більше, як кождий другий учитель, бо тижнево побільше, як 30 годин, не маючи навіть в неділі вільного часу, вона при своїм слабім здоров’ї не тільки здужала поконувати всю тую працю, але ще й заслужити собі кождого разу на похвали п[ана] інспектора окружного і місцевої ради шкільної за взірцеве провадження дітей.
Минувшого року надіслала рада шкільна п. Криштана яко невинну жертву закулісової інтриги, поручив його особливій пам’яті. Між тим на місце п. Криштана прислав п[ан] інспектор окружний знов свого протегованого – п. Злотовського. Комплект школи готовий, з 1 вересня школа починається. Дня 2 вересня окружна рада шк[ільна] знов відбуває своє місячне засідання і от являється на тім засіданні сам той пан Лебель зі Львова і роздає присутнім свої білети візитові, просячи за п. Криштаном. Але здорово мисляча рада другий раз потверджує ухвалу з дня 5 серпня. Здавалося, що тою ухвалою справа закінчена. Та ба! Дня 4 вересня, в четвер пополудні, приходить панна Шнайдер як звичайно до школи, а п[ан] управитель школи подає їй письмо з окружної ради шк[ільної], до неї адресоване і з написом аж тричі підчеркненим «пильно». Думаючи, що то, може, запомога, о котру вона віддавна старалася, бере письмо, отвирає, читає – і очам своїм не вірить. Помимо подвійної ухвали ради шк[ільної] окружної одержала від п[ана] председателя, «совітника» Косинського, brevi manu завідомлення, що зістає перенесена на учительку до села Стоки, а п. Криштан обнимає її місце.
Щоби докладно поняти цілу ситуацію, треба знати, що в селі Стоках школи ніякої нема, і при всяких стараннях ледве за рік може станути будинок шкільний і помешкання для учителя. Один учитель, котрий перед нею одержав був тую посаду, мусив відтам утекти, не могучи видержати в нужденній «дяківці». І от дівчина, котра має до того на своїх плечах удержання своєї недужої матері, видиться нараз без пристановища, при розпочатих курсах, коли вже нема часу оглянутися за новою посадою, бо всі місця вже зайняті.
Семінарист з злою кондуїтою однорічної служби висадив учительку іспитовану, з трьома літами бездоганної служби! Питаємося в виду того: яку ж вартість мають ухвали повної ради, коли самоволя одного пана може їх одним замахом пера знищити? Питаємось дальше, хто буде уділяти дівчатам науку шиття, одиноку практичну науку, допущену теперішньою системою, коли на 5 теперішних учителів бобрецької школи нема ані одної учительки?
Примітки
Вперше надруковано в газ.: Діло, 1884 р., № 104, 6 (18) вересня, с. 2, без підп. Авторство: Дорошенко В. Спис творів Івана Франка. – Львів, 1918. – Т. 4. – Вип. 1. – С. 70; Мороз М. О. Іван Франко. Бібліографія творів. – С, 180. Передруковано у кн.: Франко I. Педагогічні статті і висловлювання. – С. 101 – 102.
Подається за першодруком,
Бібрка – тепер місто (з 1939 р.) Перемишлянського району Львівської області.
Стоки – тепер село Перемишлянського району Львівської області.
Олена Луцишин
Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 120 – 121.